Вихідні для Кіровограда були трагічними - кіровоградці прощалися з нашими прикордонниками Олегом Паршутіним та Ростиславом Черноморченком, які загинули 31 липня під час мінометного обстрілу терористами прикордонної застави “Василівка”, Амвросіївського району, Донецької області. Олега Паршутіна ховали у суботу, а Ростислава Черноморченка - у неділю. На Театральній площі, де прощалися з Героями, стояв плач, рідні були чорні від горя, втрачали свідомість, їм надавали допомогу лікарі "швидкої".

У Кіровограді в суботу був оголошений День скорботи. Тим більше, вразило, коли пізно ввечері в центральній частині міста почалася справжня канонада - це у місцевих розважальних закладах їхні відвідувачі вирішили відзначити якісь свої домашні свята феєрверками. Та ще й, як навмисне, один із цих феєрверків - десь зі сторони стадіону - був чи не найдовшим із тих, що я бачила за останні роки, чи не найгучнішим і не найбільш різнобарвним.

Через кілька хвилин, як почався феєрверк, у квартирі, що поверхом моєї нижче, почувся плач дітей - там живе родина з трьома маленькими дітлахами, їх дуже налякали ті феєрверки. І не лише їх. Моя сусідка пенсіонерка кинулася дзвонити мені у двері квартири і з жахом запитала: "Це вже війна?". Каже, прокинулася від тих вибухів, дуже перелякалася, схопилася якісь речі збирати. Я пояснила їй, що це - салют. "Який салют? У нас же хлопця молодесенького сьогодні в Кіровограді ховали, траур же!", - сплеснула долонями сусідка. Ну так це вона, пенсіонерка, що дитиною пережила війну, це розуміє, а тим, хто гуляв у тих ресторанах і власникам тих ресторанів, які надали таку можливість, це, мабуть, незрозуміло.

Чесно, тими феєрверками різонуло по сердцю - в країні триває війна, гинуть наші молоді хлопці, сиротами залишаються їхні діти, вдовами - дружини, сивіють їхні матері, а хтось так демонстративно святкує чи то день народження, чи то весілля.

Так само відреагував на все це секретар міської ради Іван Марковський:

- Ні, святкуйте собі на здоров'я, я розумію, весілля не хочеться переносити, але навіщо ж гуляти так гучно, так пафосно, та ще й - у День скорботи?! Невже ті, хто так веселився, не відчували, що це - кощунство по відношенню до тих, хто загинув, до їхніх близьких та рідних, урешті-решт по відношенню до всіх, хто співчуває цьому горю? І не можна сказати, що вони не знали про те, що в Кіровограді - День скорботи! Ми постійно про такі дні попереджаємо і мешканців через ЗМІ, і до власників закладів ресторанного господарства до кожного звертаємося особисто з проханням не вмикати в такі дні гучну музику, не влаштовувати салюти..

Іван Марковський доручив начальнику управління зі сприяння розвитку торгівлі та побутового обслуговування Наталії Бабенко попередити власників всіх ресторанів та кафе про неприпустимість ввімкнення гучної музики та влаштування феєрверків у Дні скорботи. Також буде вивчено питання про можливість заборони рішенням виконкому чи міської ради влаштування феєрверків на час, поки в Україні ведуться військові дії.

Напевне, своє слово має сказати і міліція. Адже півгодинні феєрверки після 22.00, які накривають все місто, напевне, є все-таки порушенням громадського спокою та порядку. До слова, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму» використання піротехнічних засобів та проведення феєрверків дозволено до 22.00. Відповідальність за порушення норм цього законодавства визначена у статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тож, напевне, у правоохоронців є всі важелі впливу та можливості, аби привести цих нічних "веселунів" до тями.

І все ж, напевне, набагато важливіше, ніж заборони та покарання, щоб кіровоградці самі усвідомили недоцільність подібних гучних заходів у цей важкий для всіх нас час.