Двадцятого липня Марії Павлівні Гордієнко виповнилось 102 роки.

Привітати іменинницю зібралась її велика родина. Завітали на вогник до ювілярки і заступник кіровоградського міського голови Вадим Дрига разом із начальником відділу соціальної підтримки населення міської ради Юлією Вовк.

Вони привітали Марію Павлівну з визначною датою, вручили їй квіти і грошову допомогу.

Наповнений подіями був життєвий шлях Марії Гордієнко. Народилась в селі Тімоново Волошироловградської області у великій сім’ї, де батько працював на будівництві, а мати присвятила себе родині. Важкі часи не дозволили дівчині отримати належну освіту, закінчила лише чотири класи школи. Коли в 1929 році переїхала жити до Луганська, пішла працювати на паровозобудівельний завод. Згодом вийшла заміж за Миколу Гордієнка, народила двох доньок та сина.

У 1938 році родина переїхала на Кіровоградщину, у село Григоровку Знам’янського району. До 1951 року працювала у колгоспі, має статус учасника Великої Вітчизняної війни. З 1952 року мешкає у Кіровограді. Трудилась на заводі «Червона зірка», звідти вийшла на пенсію, але завжди залишалась активною та життєлюбною.

Має ювілярка одне чудове життєве захоплення, яке передала і своїм дітям. Марія Павлівна прекрасно співає.
Шанують та поважають стареньку й її сусіди. Майже п’ятдесят років проживає Марія Павлівна у старенькій п’ятиповерхівці на проспекті Правди. Невеличка квартира не могла умістити всіх бажаючих привітати бабусю із визначною датою. Але сусіди не менше за рідних радіють за імениницю, яка й досі, попри поважний вік, залишається відкритою до спілкування.

Чимало добрих слів та побажань почула цього дня на свою адресу Марія Павлівна. І це чудове свідчення того, що життя прожито не марно, хоча чимало випробувань випало на долю жінки. Та ніщо її не зламало: трудилась, виховувала дітей та онуків, завжди залишалась доброю, усміхненою, відповідальною у роботі. За що й шанують люди.