Український письменник Володимир Могилюк присвятив вірша перейменуванню Кіровограда. Листа з віршем він надіслав на електронну пошту Depo.Кіровоград.

"У час, коли наші брати і діти гинуть, захищаючи державну Незалежність на сході України, окремі "громадські діячі" Кіровограда, розташованого в самому серці України, на догоду Московському патріархату і офіційному Кремлю прагнуть повернути місту старорежимну імперську назву. В основі їхньої "історичної справедливості" перебуває міф про СВЯТУ Єлисавету, хоча чи не кожному відомо, що місто названо на честь імператриці з династії Романових. Досить згадати, що ні в старорежимному місті, ні в його околицях не було жодної церкви чи навіть каплички, збудованих на честь цієї Святої. Особливо топонімічна активність розгорнулася напередодні осінніх виборів-2015, коли місто було насичене безпрецедентною кількістю агітаційних наметів з друкованою продукцією на користь Єлисавети…" - пояснив він.

Власне, сам вірш.

Перед виборами звично –
кожен про своє,
от лиш пам’ять історична
спати не дає!

Хвиля декомунізацій
мчить на всіх парах
і здійма інтерпретацій
непотрібний шлак.

Рвуть горлянки некрофіли
за "духовний мір",
мумії трухляве тіло
пхаючи в ефір.

Вивергають істерично
гасел пластівці:
відродити історичну (!)
назву радять всім.

На парканах самоїдський
процвіта піар, –
те, що й НЕдобросусідський
радив патріарх!

Охопила ейфорія
мізків штабелі, –
от за нас Путло зрадіє
у своїм кремлі!

Опаде біrбордне листя
з партій всіх підряд…
"Рідний край" чи "Рідне місто" –
Евтаназоград!..

Нагадаємо, Кіровоградська міська рада направить до Верховної ради України результати громадського опитування щодо перейменування міста, яке проводилось 25 жовтня.

За це проголосував 41 депутат із 60 присутніх.

Таким чином, Верховна Рада обиратиме з семи назв, запропонованих для голосування кіровоградцям на опитуванні: Благомир, Ексампей, Єлисаветград, Козачин, Златопіль, Кропивницький чи Інгульськ.

Найбільше голосів на опитуванні набрав варіант "Єлисаветград".

Володимир Могилюк - український поет, перекладач, краєзнавець, колекціонер, лікар. Член Національної спілки письменників України з 2001 року.

Народився 11 серпня 1957 року в Миколаєві в родині залізничного службовця та вчительки. Закінчив десятирічку селища Козацьке, що в Бериславському районі Херсонської області, та лікувальний факультет Одеського медичного інституту ім. М. Пирогова.

З 1980 року лікарює в медичних установах Кіровоградщини: цеховим лікарем у Світловодській ЦРЛ, завідувачем терапевтичного відділення медично-санітарної частини заводу з виготовлення сільгосптехніки "Червона Зірка" в Кіровограді, дільничним лікарем у поліклінічному відділенні комунального закладу "Центральна міська лікарня м. Кіровограда".