У Кропивницькому 2 вересня провели в останню путь п’ятьох військовослужбовців: солдатів Юрія Куща, Артема Яворського, Сергія Шевченка, Ігоря Сидоренка та старшого матроса Ігоря Томашевського.

Про це повідомляє Кропивницька міська рада. пише МК.

Юрій Кущ народився 2 грудня 1972 року в Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №17, після чого здобув фахову освіту в машинобудівному технікумі. Працював на автозаправній станції, згодом — водієм таксі.

У січні 2026 року Юрій Кущ приєднався до Збройних сил України. Служив водієм-електриком екіпажу безпілотного літального апарату взводу розвідки та корегування.

Під час виконання бойового завдання Юрій отримав поранення та, ризикуючи власним життям, врятував побратимів. Мав статус учасника бойових дій.

19 серпня 2026 року Юрій Кущ помер від отриманих поранень. Йому було 53 роки.

Артем Яворський народився 14 грудня 1980 року в Кропивницькому. Навчався у школі №4. У шкільні роки займався гімнастикою та карате.

Після школи вступив до технікуму, де навчався за спеціальністю «Бухгалтерський облік». Вищу освіту здобув у Центральноукраїнському національному технічному університеті.

Артем став приватним підприємцем. У червні 2025 року вступив до лав Збройних сил України та служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення. Мав статус ветерана війни.

20 вересня 2025 року Артем Яворський загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Балаган Покровського району Донецької області.

Відтоді його вважали зниклим безвісти. Загибель воїна підтвердив збіг ДНК. Артему Яворськомк було 45 років.

Сергій Шевченко народився 29 вересня 1976 року в Кропивницькому. Навчався у школі №4, після її закінчення вступив до училища №8 та здобув професію.

Працював у різних сферах, останнім часом — на підприємстві «Східні Ласощі». 

У грудні 2022 року Сергій Шевченко став до лав Збройних сил України. Служив майстром-номером обслуги реактивного артилерійського взводу. Мав статус учасника бойових дій.

25 серпня 2026 року Сергій Шевченко загинув унаслідок дорожньо-транспортної пригоди в населеному пункті Бекарівка Запорізького району Запорізької області.

Ігор Сидоренко народився 1 серпня 1980 року в Кропивницькому. До початку повномасштабної війни працював далекобійником.

Із початком повномасштабної війни Ігор Сидоренко став на захист України. Служив водієм-електриком відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.

21 серпня 2026 року солдат Ігор Сидоренко загинув у районі Павлівки Лозівського району Харківської області.

Ігор Томашевський народився 18 листопада 1971 року в селі Кошаро-Олександрівка Ульянівського району Кіровоградської області. Навчався у школах сіл Луполове та Дубинове.

Трудовий шлях розпочав у 16 років на тракторній бригаді. Після строкової військової служби працював трактористом. Разом із родиною виховував двох доньок.

У 2006 році Ігор Томашевський переїхав до Кропивницького. Працював у компанії «Олеум», де пройшов шлях від фасувальника до комірника.

Після початку повномасштабної війни вступив до Збройних сил України. Служив у 124 окремій бригаді територіальної оборони водієм стрілецького взводу та виконував бойові завдання на Херсонському напрямку. Після поранення та відновлення повернувся до служби.

У 2024 році після реформування бригади продовжив службу у 34 бригаді морської піхоти на посаді водія-електрика взводу морської піхоти.

Ігор Томашевський був нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «За честь, мужність і відвагу» та медаллю «За потерпілу кров — в боях за волю України». Мав статус ветерана війни — учасника бойових дій.

21 серпня 2026 року старший матрос Ігор Томашевський помер у шпиталі.

Його згадують як спокійну, доброзичливу та веселу людину, для якої найважливішими були родина, дім і близькі.

Юрія Куща, Артема Яворського, Сергія Шевченка та Ігоря Томашевського поховали на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Ігоря Сидоренка поховали на кладовищі селища Нового.