Як "вибити" борги із зарплати

За останніми даними Держстату, на 1 липня українські підприємства заборгували працівникам понад 2,72 млрд грн із заробітної плати. Тільки за останній місяць сума заборгованості зросла на 170 мільйонів.

Скільки людей страждають від того, що не отримують вчасно зароблені гроші, не повідомляється. Але відомо, що тільки на економічно активних підприємствах (тобто на тих, які працюють, не банкрути і не "заморозили" діяльність) в червні понад 109 тис. українців очікували зароблені гроші по кілька місяців, а то й років. Сумарна заборгованість роботодавців перед ними становила 1,4 млрд грн. Тобто, середній борг із зарплати перед одним працівником – майже 13 тис. грн.

Приблизно така ж ситуація була і місяць тому. У той же час, якщо судити за "Єдиним реєстром боржників", загальна сума заборгованості із зарплати всіх підприємств, які там числяться, становить, за даними на 5 червня, всього... 323 млн. Точніше, 323 млн 750 тис. 132 грн і 39 копійок. Такі дані сайт "Сегодня" отримав за допомогою сервісу Opendatabot.

До реєстру боржників із зарплати на момент підготовки матеріалу було внесено 878 підприємств. А 5 червня в реєстрі було 679 компаній. І їх сумарний борг перед працівниками становив лише 12% від загальної суми заборгованості із зарплати, яку вказує Держстат.

Така розбіжність даних пояснюється тим, що до реєстру боржників потрапляє далеко не кожне підприємство, що має борги із зарплати перед своїми працівниками. Як говориться в наказі Міністерства юстиції №2432/5 від 5 серпня 2016 року, який встановлює правила ведення "Єдиного реєстру боржників", до цієї бази даних вносяться тільки ті підприємства-боржники, щодо яких відкриті виконавчі провадження про стягнення заборгованості із зарплати та інших виплат працівникам.

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження, примусове виконання судових рішень. Це означає, що до реєстру юридичних осіб – боржників із зарплати потрапляють тільки ті підприємства, працівники яких вирішили "вибити" належну їм зарплату через суд.

Той факт, що всього лише близько 12% боргів із зарплат люди намагаються сьогодні затребувати через суд, може пояснюватися декількома обставинами. З одного боку, багато підприємств, які допустили борги із зарплати, все-таки намагаються якомога швидше погасити заборгованість перед співробітниками. Вони потрапляють до статистики Держстату, але приводу звертатися до судів у працівників, найімовірніше, немає.

Якась частина підприємств, можливо, має настільки незначні борги, що працівники просто не бачать сенсу витрачати кошти і час на звернення до суду. Хоча в реєстрі боржників є підприємства, проти яких відкриті виконавчі провадження про стягнення зарплатної заборгованості в розмірі 500 і навіть 300 грн. Є все-таки принципові люди серед нас.

І, нарешті, багато підприємств намагаються розплатитися і не доводити справу до примусового стягнення боргів із зарплат, навіть якщо працівники звернулися до суду і виграли справу. Все ж потрапляння до реєстру боржників – неприємне клеймо на репутації, яке прекрасно видно діловим партнерам (реєстр адже відкритий для всіх!).

Але багато підприємств благополучно уникають потрапляння до реєстру боржників ще й через те, що їх співробітники бояться або не знають, як вимагати борги через суд.

Коли подавати на роботодавця-боржника до суду

Ми попросили юристів розповісти, як можна витребувати у роботодавця-боржника зароблені гроші.

Як розповів юрист Роман Дрозд (компанія "Юрист @ bezproblem"), насамперед працівник повинен правильно зафіксувати той факт, що підприємство має перед ним заборгованість із зарплати. Для цього слід вимагати від роботодавця наказ про призначення (а краще попросити копію ще при прийнятті на роботу). Стануть в нагоді і інші документи: про переведення на іншу посаду, про зміни умов оплати праці, розрахункові листи, в яких фіксується нарахована заробітна плата.

Наступний крок – працівник може звернутися до поліції із заявою про злочин, передбачений ст. 175 КК України – "Невиплата заробітної плати". Як вимагає Кримінально-процесуальний кодекс, не пізніше 24 годин з моменту подачі такої заяви інформація про злочин повинна бути внесена до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і розпочато розслідування.

 

"Як правило, подача заяви про злочин призводить до бажаного результату – виплати заробітної плати, оскільки така виплата виключає в подальшому кримінальну відповідальність керівника", – говорить Роман Дрозд. 

Якщо ж заява про злочин не набула результату, варто звернутися до суду. Це можна зробити одним з двох способів: в наказовому або позовному провадженні.

Як краще судитися: швидше чи надійніше

Наказове провадження (коли суд виносить не рішення, а наказ) передбачає спрощену процедуру розгляду справ. може бути прийнято і набуде чинності швидше, ніж при позовному провадженні. Однак і дієвий результат таке виробництво не гарантує (про що нижче).

Позовне провадження – звичайний суд, який закінчується винесенням судового рішення.

Говорячи про "зарплатні справи", юрист рекомендує відкривати відразу позовне провадження.

 

"Подавати заяву про видачу судового наказу можна тільки в тому випадку, якщо зарплата фактично була нарахована, але не виплачена. Тобто якщо у працівника є розрахунковий лист або інформація з Пенсійного фонду про те, що роботодавець задекларував відповідний дохід працівника. У всіх інших випадках слід подавати позов. З урахуванням особливостей наказового провадження (судовий наказ скасовується, якщо боржник подасть заяву до суду) я б рекомендував відразу відкривати позовне провадження", – радить Роман Дрозд.

Процесуальним законодавством встановлений термін розгляду позовного провадження не більше 90 днів з моменту відкриття провадження.

 

"На жаль, але через суттєву нестачу суддів і через те, що не запущено Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, часто ці терміни порушуються. Тому реальні терміни розгляду справи в кожному суді індивідуальні. Вони залежать від кількості справ на розгляді в суді , укомплектованості суддівського корпусу тощо", – говорить юрист.

Однак рано чи пізно суд винесе рішення. Після цього потрібно дочекатися, коли судове рішення або судовий наказ (щодо наказового провадження) вступлять в законну силу.

Судовий наказ набирає законної сили через 15 днів з моменту отримання такого наказу боржником-роботодавцем (якщо він не подасть заяву про скасування наказу).

Судове рішення набуває чинності протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення суду. А якщо роботодавець подасть апеляційну скаргу, то рішення набуде чинності тільки після того, як апеляційний суд винесе постанову залишити рішення без змін.

Після того, як судове рішення набуде чинності, позивач повинен отримати в суді виконавчий лист (а для судового наказу – відмітку про вступ його в законну силу). Виконавчий лист або судовий наказ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження слід подати до виконавчої служби за місцем знаходження роботодавця або його майна.

Коли нарешті віддадуть гроші?

Отримавши виконавчий лист і заяву працівника з проханням відкрити виконавче провадження, виконавець зобов'язаний накласти арешт на рухоме і нерухоме майно роботодавця-боржника (на суму позову) і запропонувати йому протягом 5 днів добровільно розрахуватися за боргами. Якщо ж ця вимога не буде виконана, виконавець зобов'язаний розпочати примусове виконання рішення суду. Він повинен запитати у держорганів інформацію про рахунки боржника, накласти на них арешт, а суму боргу списати з цих рахунків на користь працівника. Якщо ж відкритих рахунків немає – повинен описати і продати майно боржника.

 

"Але на практиці виконавці рідко роблять все зазначені заходи своєчасно і в повному обсязі, – говорить юрист. – Тому працівник, який вирішив стягнути борги із зарплати, повинен сам активно відстоювати свої права: знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, подавати виконавцю клопотання, звертатися до суду зі скаргами на бездіяльність виконавця тощо".

Юристи кажуть, що справи про невиплату зарплати зазвичай закінчуються на користь позивачів.

 

Сегодня

Джерело: 
Мій Кіровоград

Комментарии

Добавить комментарий