Технопарк та міжнародний аеропорт у Канатовому: бути чи не бути?

07/09/20 11:09 Суспільство

Начальник Льотної академії НАУ розповідає про плани та сподівання.

Під час нещодавньої поїздки президента Володимира Зеленського у Кропивницький була озвучена стратегія розвитку області, яка передбачає створення технопарку та міжнародного аеропорту в Канатовому. Схожі ідеї вже були, тож про історію та можливе майбутнє журналіст CBN поговорив з людиною, яка безпосередньо пов’язана з втіленням їх у життя, начальником Льотної академії Національного авіаційного університету, доктором технічних наук, професором Сергієм Недільком, передає МК.

– Сергію Миколайовичу, ідея створення технопарку за участі академії вперше прозвучала ще у 2013 році. Як ви долучилися до її реалізації?

– Тоді була організована поїздка делегації від обласної адміністрації до Південної Кореї. Там поруч з Сеулом будувалося ціле місто технопарків. Тоді там тільки планували будівництво різноманітних технопарків, університетів, дослідних лабораторій. На сьогодні це місто технопарків уже повномасштабно працює. В чому я мав можливість особисто переконатися під час наступних візитів у Республіку Корея. А наш проект, який тоді був пов’язаний з використанням Канатового, «заморозився».

Після цього ми в академії прийняли рішення самотужки розпочати реалізацію схожого проекту. В нас є своя територія, є наукова база, необхідні комунікації, і нам необхідно шукати своє місце в майбутньому – рухатися в інноваційному напрямку розвитку. А, на моє переконання, технопарк – найкращий механізм інноваційного розвитку.

– У квітні 2018 року ви повідомили, що розпочався процес реєстрації документів технопарку. Що вже зроблено зараз з того часу?

– На жаль, документи реєструвати ще зарано. В країні відсутні відповідні закони. Нам кожного року обіцяють, що буде прийнятий закон, але… Є деякі позиції, які без цього закону неможливо реалізувати. Наприклад, треба виділити 15 гектарів землі, і в нас вона є. Зараз її треба передати на баланс міста, а потім оформити на технопарк. Це складна та довготривала процедура. Нам навіть у Міністерстві освіти рекомендували не робити цього у відсутності закону. Тому ми пішли іншим шляхом: не реєструючи технопарк, ми п’ять років тому розпочали на власній базі створювати окремі елементи (кластери) майбутнього технопарку. До цієї ідеї долучилися багато закладів: від місцевих освітян та підприємств до Національної академії наук. А представники Республіки Корея вже готові будувати тут свої заводи та наукові лабораторії. Є зацікавлені інвестори, але затримка у законодавстві поки не дозволяє розвивати цей напрямок тими темпами, яких ми хочемо. Ідея нашого технопарку базується на кількох напрямках, але основний – створення безпілотних апаратів та всього, що з цим пов’язано: ІТ-технології, робототехніка, штучний інтелект та багато іншого. Ведемо перемовини зі Сполученими Штатами, Англією, Канадою, Австралією і, звичайно, з Республікою Корея, вони вже підписали меморандуми при наміри приєднання до технопарку!

Ми вже довели свою спроможність, тож з інвестиціями проблем не буде. Скажу більше: вже є реальні пропозиції інвестування, в тому числі від англійських та корейських фінансових структур. Затримка за законом.

– Під час візиту президента звучала сума 250 мільйонів доларів. Наскільки реальна ця сума? Передбачається державне фінансування чи приватне?

– У світі існують обидві практики: державного і приватного інвестування. Державно-приватне партнерство. На жаль, у нас немає програм такого рівня. Ми довго вивчали це питання, потім підготували презентації, розіслали їх можливим інвесторам, презентували нашу ідею на різних форумах і на сьогодні маємо кілька пропозицій. Саме корейці готові були інвестувати 250 мільйонів доларів, у нас навіть було заплановано приїзд кількох спеціалістів з родинами з Південної Кореї, але коронавірус завадив. Є й інші пропозиції, так що сумою у 250 мільйонів доларів ми, скоріш за все, не обмежимося. А створення технопарку з такими інвестиціями – безумовне покращення інвестиційної привабливості всього регіону. Це і нові робочі місця з пристойною зарплатою, і розвиток інфраструктури, будівництва, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу. Та ще багато цікавих і привабливих змін у всьому регіоні. Мабуть, ще важливіше те, що припиниться або суттєво зменшиться відтік талановитої молоді. У нас достатній науковий потенціал, і це теж є привабливим для інвесторів. Якщо в усьому світі кількість молоді, здатної на інноваційні відкриття, складає в середньому 2% від загальної кількості населення, то, за спостереженнями тих самих корейців, у нас цей відсоток значно вищий.

Створення технопарку призведе і до значних змін в освіті: це і впровадження дуальної освіти, перехід її на якісно новий рівень через безпосередній зв’язок з інноваціями. Тісна співпраця з іноземними закладами освіти: ми вже маємо тісні контакти з університетом Берклі, маємо спільні проекти зі всесвітнього хакатону з програмування Global Game Jam, а за умови створення технопарку кількість та якість таких партнерських програм значно збільшиться. Наша молодь не повинна їхати за кордон у пошуках гідної роботи, вона повинна тут мати умови для того, щоб стати мільйонерами та мільярдерами, тут мати всі можливості для майбутнього.

– Чим так приваблює інвесторів саме ваш проект?

– У нас є власна територія, нам підпорядкований аеродром, який може отримати статус міжнародного, є вся інфраструктура, і вже є власні напрацювання: наукові лабораторії, де ми вже опрацьовуємо певні напрямки майбутнього технопарку. Наприклад, готуємо операторів БПЛА. Ну і найголовніше – у нас є «власне небо». Тобто у нашому підпорядкуванні – використання певного повітряного простору. Так що жодних проблем з випробуванням літальних апаратів не буде. Такий набір є дуже привабливим для потенційних інвесторів. Більш того, все, що буде вироблятися та розроблятися у технопарку, працюватиме на наш бренд. І важливо: ми будемо стартувати не з початку, а матимемо сучасну базу та передові технології. Ситуація у світі з захистом новітніх технологій дещо змінилася: зараз нову технологію вкрасти не складно, тож промисловий шпіонаж перестав бути важливим фактором розвитку. Зараз нові дослідження викладаються у вільний доступ, і виграє той, хто швидше їх використає у виробництві. Тому у світі стала популярною ідея створення технопарків із залученням інвестицій з різних держав. Інвестори зараз самі шукають такі пропозиції.

– Залишилося небагато – підтримка на місцевому та загальнодержавному рівнях?

– Ось тут є певна надія на успіх. Справа в тому, що в ту, знакову для нас поїздку в Республіку Корея у складі делегації від обласної адміністрації були Дмитро Разумков, який зараз є головою Верховної Ради, та Андрій Назаренко, який нещодавно очолив обласну адміністрацію. Тож обставини сприятливі.

– Давайте пофантазуємо: завтра приймається закон про технопарки з усіма необхідними доповненнями. А скільки часу потрібно вам, щоб розпочав роботу технопарк?

– Враховуючи, що підготовку ми вели увесь цей час, в нас є підписані меморандуми про співпрацю з майбутніми інвесторами з різних країн. Вже є фірми та організації, які згодні розміщувати у нас свої офіси, представництва та дослідні центри. Ми подали низку заявок на отримання грантів, в тому числі і на отримання статусу міжнародного для аеропорту. Ми подали заявки на отримання грантів для створення нових наукових лабораторій в академії, сподіваємося найближчим часом відкрити ще 10 лабораторій у нашій академії, створити коворкінг-центр та багато іншого. Ми розраховуємо на будівництво приватного житла для співробітників майбутнього технопарку.

Тому, враховуючи всі встановлені процедури – провести тендер, передати повноваження на управління керуючій кампанії та подібне, – нам потрібно десь три місяці.

– Тепер перейдемо до другого питання: створення міжнародного аеропорту на базі Канатового. Він потрібен? На нього пропонується виділити 40 мільярдів гривень – цього вистачить?

– Аеропорт потрібен безумовно! Канатове – гарна позиція, як вантажний хаб – майже ідеальна, адже поруч – залізничний вузол у Знам’янці. Але варто врахувати деякі моменти. Перший: достатньо складно поєднати будівництво цивільного аеродрому на військовому аеродромі у країні, де йде війна. Другий: для створення аеропорту міжнародного рівня потрібно мати розгалужену інфраструктуру, яка будується роками і десятиліттями, тож логічніше, на мою думку, розпочати створення міжнародного аеропорту в Кропивницькому. Сьогодні на базі аеродрому Льотної академії та терміналу МААК «УРГА» можна отримати статус міжнародного. Для цього достатньо забезпечити умови тільки для митного та прикордонного контролю. Сам термінал на сьогодні здатен приймати до 50 пасажирів на годину, наша злітно-посадкова смуга дозволяє використовувати середньогабаритні літаки. Навіть в сьогоднішньому її стані це достатньо, щоб долетіти до аеропортів Стамбула чи Варшави, а якщо подовжити її всього на 300 метрів, то літаки зможуть літати від нас і до Каїру, і до Парижу. І це значно дешевше, ніж будувати новий аеропорт.

Його доцільність безумовна: іноземні студенти на канікули сіли в літак – і до міжнародного повітряного хабу за декілька годин. Великі туристичні агенції зможуть чартери сюди замовляти. Вели ми розмови з представниками лоу-костів – їм теж цікавий аеропорт тут. Ми знаходимося в центрі країни, від нашого аеропорту можна долетіти в будь-яку точку України. Це теж важливо, адже ми дійдемо і до актуальності внутрішніх авіарейсів.

І стояти на місці у будь-якому випадку не можна – треба рухатися вперед.

Джерело: 
Мій Кіровоград
Важлива новина: 
0