Промова України у морському трибуналі ООН щодо полонених моряків

0 11/05/19 01:05 Суспільство

"Європейська правда" публікує український переклад промови, що пролунала у Гамбурзі, на засіданні постійно діючого Трибуналу ООН з морського права, на відкритому слуханні скарги щодо нападу РФ на українські військові кораблі та затримання 24 моряків, передає «МК»​.

Із промовою виступила агент України, заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль. Публікується із незначними скороченнями.

Як відомо, Росія вирішила ігнорувати слухання, хоча це не знімає з неї зобов’язань виконувати рішення Трибуналу.

* * * * *

Пане президенте, члени Трибуналу, для мене честь виступати перед цим Трибуналом, представляючи Україну.

У залі судового засідання разом зі мною присутній віце-адмірал Андрій Тарасов, заступник командувача та начальник штабу Військово-морських сил України... та Ніколай Полозов (російський адвокат полонених українських моряків. – ЄП).

Спір між сторонами стосується незаконного захоплення та затримання Російською Федерацією 25 листопада 2018 року українських військових кораблів "Бердянськ" та "Нікополь", а також військово-морського судна "Яни Капу" в Чорному морі. Затримані були не лише ці кораблі, а й 24 члени їхніх екіпажів.

У результаті цього захоплення і затримання Росія порушила основний принцип імунітету військових кораблів, гарантований Конвенцією ООН з морського права. Україна ініціювала арбітражне провадження, щоби отримати правовий захист від цих порушень.

Сьогодні ми просимо Трибунал застосувати тимчасові заходи з огляду на невідкладний характер ситуації.

Українські військово-морські судна продовжують утримуватися Росією вже шість місяців. Щодо членів екіпажів суден проводиться розслідування, вони утримуються у в’язниці "Лефортово" у Москві. Це:

– капітан другого рангу Денис Гриценко
– капітан третього рангу Володимир Лісовий
– капітан-лейтенант Сергій Попов
– старші лейтенанти Андрій Драч, Богдан Небилиця і Василь Сорока
– лейтенант Роман Мокряк
– головні корабельні старшини Юрій Будзило та Андрій Шевченко
– офіцери Олег Мельничук, Владислав Костишин і Сергій Чуліба
– старші матроси Андрій Артеменко, Віктор Безпальченко, Юрій Без'язичний, Андрій Оприско, Володимир Терещенко, Михайло Власюк, Володимир Варимез, В’ячеслав Зінченко
– матроси Андрій Ейдер, Богдан Головаш, Євген Семидоцький та Сергій Цибізов.

Ці військовослужбовці переслідуються за вчинення кримінального правопорушення – незаконний перетин державного кордону Російської Федерації. Їх затримання двічі було продовжено російськими судами, вдруге це сталося три тижні тому, за два дні після того, як Україна подала на розгляд цього Трибуналу свій запит про застосування тимчасових заходів.

Це – ще один приклад послідовної неповаги Росії до міжнародного права.

Україна невідкладно після затримання спрямувала всі свої зусилля на вирішення цієї ситуації. Ми надали Росії всі можливості для вирішення спору дипломатичними засобами. Ми працювали на багатьох міжнародних майданчиках, щоб змусити Росію дотримуватися своїх міжнародно-правових зобов’язань, але не змогли досягти позитивного результату попри кілька місяців виснажливої роботи.

Тому в нас не було іншого вибору, ніж перехід до судових процедур.

Росія проігнорувала не лише запити України, але й численні заклики міжнародної спільноти, наполягаючи, що її дії виправдані її національним законодавством та Конвенцією ООН з морського права. А тепер Росія намагається уникнути аналізу своїх протиправних діянь цим Трибуналом, представивши їх як військову діяльність, яка може бути виключена з процедур вирішення спорів згідно з Конвенцією – хоча що до того наполягала, що ці події не мають нічого спільного з військовими діями.

 

Насправді поведінка Росії є грубим порушенням Конвенції та міжнародного звичаєвого права.

Хочу наголосити, Крим є невід’ємною частиною України, а води, в яких були затримані судна, є територіальними водами України або виключною економічною зоною України. Дії Росії в будь-якому випадку порушували б Конвенцію, навіть якби Росія затримала українські військові кораблі у своїх територіальних водах або виключній морській економічній зоні.

Імунітет військових кораблів є основоположним у міжнародній системі.

Військові кораблі та їх персонал не можуть бути заарештовані правоохоронними органами іноземних держав та піддані юрисдикції іноземних судів.

Україна звернулася до цього Трибуналу з проханням невідкладного захисту.

Кожен додатковий день утримання, кожна нова слідча дія чи допит, будь-яке судове засідання лише загострюють спір між сторонами.

Цей Трибунал раніше відзначав, що військовий корабель є "вираженням суверенітету" його держави, і визнавав, що кожен день затримання військового корабля призводить до матеріальної і непоправної шкоди правовим та практичним інтересам держави прапора корабля.

Щодо членів екіпажів цей Трибунал неодноразово наголошував, що "принципи гуманності повинні застосовуватися в морському праві так, як в інших галузях міжнародного права". Такі принципи вимагають негайного припинення відділення двадцяти чотирьох членів екіпажів військових кораблів України від їхніх сімей та домівок.

Шкода, завдана Україні, її кораблям та членам екіпажів, є серйозною та зростає з кожним днем.

Україна просить Трибунал застосувати тимчасові заходи, які вимагають, щоб Росія негайно звільнила військово-морські кораблі України та членів їхніх екіпажів та повернула їх до України.

Хочу висловити жаль України з приводу того, що РФ вкотре вирішила не брати участі у провадженні.

Це рішення стало несподіванкою для України,

адже російська делегація взяла участь у підготовчому телефонному дзвінку з президентом Трибуналу 23 квітня 2019 року. Рішення Росії не брати участь в усних слуханнях викликає розчарування.

Трибунал раніше вже проводив слухання та призначав тимчасові заходи проти Російської Федерації, незважаючи на рішення Росії не з'являтися на слухання (йдеться про справу "Нідерланди проти РФ" щодо затриманого судна Arctic Sunrise; Росія ігнорувала слухання та програла цей процес, але зрештою виконала рішення Трибуналу, відпустивши корабель та екіпаж, хоча оформила ці дії як власну волю. – ЄвроПравда).

Таке рішення РФ не може перешкоджати Україні в справедливості та правосудді, в тому числі міжнародному.

Джерело: 
Мій Кіровоград

Комментарии

Добавить комментарий