Президентські та парламентські вибори змінили політичні розклади і в Кропивницькій міській раді

15/09/19 03:09 Політика, Думка

Після досить неочікуваних для більшості експертів результатів президентських та парламентських виборів, новообрана владна команда розпочала розмови про позачергові місцеві вибори. І незважаючи на те, що жодних юридичних підстав для цього немає, попри те, що такий крок містить у собі ряд ризиків та загроз для держави, нова парламентська більшість цілком реально може їх оголосити.

Однак, чи дійсно вони настільки вигідні новій владі? З одного боку, вони зацікавлені у тому, щоб закріпити свій успіх, доки «Слуга народу» ще має високі рейтинги. З іншого, у разі заміни ще й місцевої влади, вони не матимуть політичного «громовідводу», тобто стрілочників, на яких можна списувати свої провали.

Але у будь-якому разі, ми вже можемо констатувати, що президентські та парламентські вибори вже зараз суттєво змінили політичні розклади в місцевих радах. Розглянемо типові зміни на прикладі міськради Кропивницького.

Спершу – історичний екскурс. Так, у 2015 році до міської ради було обрано 42 депутати, які сформували 9 фракцій: БПП «Солідарність» (9 деп.), Наш край (7 деп.), ВО «Батьківщина» (6 деп.), Опозиційний блок (5 деп.), УКРОП (4 деп.), Радикальна партія Олега Ляшка, Об’єднання «Самопоміч», «Рідне місто» (по 3 деп.), і ВО «Свобода» (2 деп.). Міський голова Андрій Райкович був обраний від БПП «Солідарність».

Одразу після обрання було сформовано більшість у форматі БПП, Батьківщина, УКРОП, РПЛ, Самопоміч і Свобода. Однак через півроку більшість було переформатовано – до неї увійшли Наш край, Рідне місто, Опоблок, а також деякі депутати з БПП, УКРОПу і Самопомочі. Після цього депутата-перебіжчика Олександра Артюха було виключено із Самопомочі (відповідно, у фракції залишилось 2 депутата), а фракції БПП та УКРОП обмежились «попередженнями» своїм депутатам за «порушення партійної дисципліни», які, втім, продовжили голосувати спільно з новою більшістю.

Такий формат промерської коаліції зберігався до початку президентських виборів, поступово поповнюючись новими депутатами і навіть фракціями. Так, до нової більшості приєдналась фракція УКРОПу, з якої в результаті вийшов депутат Віталій Бєлов, і майже вся фракція БПП.

Що ж змінили дві виборчі кампанії?

Почнемо з того, що керівника місцевих «Слуг», Олександра Дануцу, було обрано народним депутатом по 99 округу в місті Кропивницький. Округ включає в себе майже всі дільниці обласного центру, за виключенням кількох віддалених мікрорайонів. Дануца до цього очолював Кропивницьку міську організацію БПП, був помічником нардепа від БПП і входив до складу міськвиконкому. 
Керівником виборчого штабу «Слуги народу» був депутат міськради, колишній керівник фракції БПП в міськраді, а до цього – секретар міськради від Партії регіонів – Ігор Волков. Варто зауважити, що, згідно з інформацією офіційного сайту міськради, з фракції БПП Волков досі не вийшов.

Обласну організацію партії «Голос» очолила інша депутатка з фракції БПП – Валентина Яремчук, після чого залишила фракцію. Фракція своєї назви не змінювала, тому наразі не відомо, чи залишиться хоч хтось із міських депутатів в оновленій «Європейській Солідарності».

Колишній самопомічанин, екс-секретар міськради Володимир Смірнов вийшов із фракції «Самопоміч» і приєднався до лав «Української Стратегії Гройсмана». Після цього «Самопоміч» у міськраді фактично припинила існування, адже там залишився лише один депутат – Віталій Пінчук. Варто зазначити, що вже близько року Пінчук голосував синхронно з фракціями більшості, хоча Самопоміч позиціонувалася як опозиційна фракція.

З фракції Радикальної партії Ляшка вийшов Михайло Демченко. Сергій Бойко відкрито працював у виборчому штабі Батьківщини, хоча поки що про вихід із фракції офіційно не заявляв. Таким чином, у разі офіційного демаршу Бойка, у цій фракції залишиться лише один депутат – Рафаель Санасарян.

Фракція Батьківщини виставила на парламентські вибори свого кандидата – керівника фракції Олександра Цертія. Наразі це одна з небагатьох фракцій, яка відбула всю каденцію без жодної втрати і не має передумов для електоральних проблем на наступних місцевих виборах.

Всі п’ять депутатів фракції Опоблоку заявили про вихід з партії. Вони перейшли в Опозиційну платформу “За життя”, і висунули в кандидати в депутати ВРУ члена своєї фракції Анатолія Ларіна. 

Керівник фракції УКРОП Михайло Бєжан, який досі входив до промерської більшості, на парламентських виборах відкрито агітував за Дануцу. Фактично, УКРОПу теж більше не існує.

Депутати фракцій «Наш край» та «Рідне місто» відкрито агітували за нардепа від Народного фронту Олександра Горбунова – головного конкурента Дануци. 

Всі ці політичні розклади можуть спричинити новий переділ влади та формування нової провладної більшості, особливо у разі оголошення дострокових місцевих виборів. Тенденції останніх виборчих кампаній яскраво демонструють підвищення ролі партійного бренду для виборця, тому члени таких партій, як Наш край чи УКРОП, для того, щоб потрапити до наступного скликання, змушені будуть шукати інший політичний бренд, який на старті має не менше 2% рейтингу.

Вже сьогодні, навіть без позачергових виборів, ми бачимо перспективи створення фракцій «Слуги народу» та «Голосу» на базі колишніх БПП та Укропу, чи «За життя» на базі колишнього Опоблоку. По-суті, незмінною і стабільною залишається лише «Батьківщина», яка впевнено заходить до наступного скликання міської ради Кропивницького.

В той же час, наближення виборів може позитивно вплинути на поведінку депутатів і вони активніше прислухатимуться до рекомендацій громадської кампанії «Атестація депутатів місцевих рад» та вимог своїх виборців.

Дмитро Сінченко, ГО «Асоціація Політичних Наук»

Джерело: 
Мій Кіровоград