Перспектива без членства: чому Україна не збирається подавати заявку на вступ до НАТО

0 120 11/07/17 02:07 Суспільство, Події

Україна і НАТО почали дискусію про приєднання до плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі, яке нам не надали на сумнозвісному Бухарестському саміті. Про старт діалогу Петро Порошенко заявив після сьогоднішнього засідання комісії Україна-НАТО. Правда, поки в Альянсі не прогнозують, коли Україні можуть надати заповітний ПДЧ, не кажучи вже про перспективу членства. В Альянсі на це дивляться з побоюванням, побоюючись відкритої конфронтації з Росією, обмежуючись розмитим формулюванням "наші двері залишаються відкритими". Сьогодні Петро Порошенко в присутності генсека НАТО Єнса Столтенберга заявив, що поки Україна і не збирається подавати заявку на членство. Але ще раз нагадав про нещодавно підписаний закон, який чітко закріпив курс України на вступ до НАТО. Його прийняття, за словами експертів, не узгоджувалося з нашими міжнародними партнерами, тому норма про курс в НАТО викликає в столицях країн-членів Альянсу, щонайменше, здивування.

НАТО допоможе Україні розслідувати масштабну кібератаку, від якої 27 червня постраждали українські міністерства, банки і держустанови, і надасть обладнання для супутникового зв'язку. Альянс продовжує підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України, ніколи не змириться з незаконною анексією Криму Росією і закликає Москву припинити військову агресію на Донбасі. Але про перспективу членства мова поки не йде. Такі підсумки сьогоднішнього візиту генсека НАТО Йенса Столтенберга і членів Північноатлантичної ради в Україну, який був приурочений до 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО в 1997 році на Мадридському саміті.

Виступаючи з трибуни Верховної Ради Йенс Столтенберг ще раз повторив, що "НАТО не визнає і ніколи не визнає незаконну анексію Криму", заявивши, що Альянс на стороні України в боротьбі з Росією на Донбасі, процитувавши вірш Тараса Шевченка "Мені однаково", написаний в травні 1847 в Санкт-Петербурзі:

"Та не однаково мені, 
Як Україну злії люде 
Присплять, лукаві, і в огні 
Її, окраденую, збудять… 
Ох, не однаково мені"

Відкриваючи двогодинне засідання Комісії Україна-НАТО в Адміністрації президента Петро Порошенко заявив, що наш пріоритет – інтеграція в північноатлантичний простір з метою набуття членства в організації Північноатлантичного договору. "Ще раз хочу підкреслити, це не означає, що ми будемо негайно подавати заявку про членство. Нам треба вибудувати програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів", – підкреслив Порошенко.

Примітно, що таку заяву український президент зробив в присутності Єнса Столтенберга і всіх 29-ти послів Північноатлантичної ради. Приводом, за словами джерел "Сегодня" в українських дипколах, послужило серйозне занепокоєння Заходу з приводу закону "Про внесення змін до деяких законів України про зовнішньополітичний курс", який одним з національних інтересів України визначає членство в НАТО.

Всі ми пам'ятаємо, як в кінці 2014 року Верховна Рада скасувала позаблоковий статус, який режим Віктора Януковича вніс до закону про основи зовнішньої політики, замінивши його на "співпрацю з НАТО для досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства".

"Але за цим кроком не було зроблено логічного наступного: визначення нового пріоритету. І це б не було так принципово, якби не кілька "але". По-перше, цей новий пріоритет – членство в НАТО – постійно звучав у вигляді заяв і декларацій, тобто де-факто був присутній на порядку денному, але де-юре нічим не підкріплювався. По-друге, відчувалася різниця в тому, що українська влада говорила внутрішньої аудиторії, і що – зовнішньої. Українська аудиторія частіше чула про просування до членства. Зате заяви зовнішньої аудиторії завжди були обережні і трималися в юридичних рамках. А ці формальні рамки визначали метою "досягнення критеріїв, необхідних для членства" в НАТО, але аж ніяк не членства як таке", – вважає політичний аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна.

Якщо оцінювати зовнішньополітичні чинники, які безпосередньо впливали на українські порядки, в проголосованих у 2014-му змінах в закон про основи зовнішньої політики, коли позаблоковий статус замінили фразою "досягнення критеріїв для членства в НАТО", були свої підводні камені. Незважаючи на анексію Криму Росією і початок військової агресії на Донбасі на Заході і чути не хотіли про членство України в НАТО, побоюючись прямої конфронтації з Кремлем. Формулювання про "досягнення критеріїв" узгоджувалася з нашими міжнародними партнерами і на практиці означала досягнення до 2020 року необхідних умов (була прийнята програма реформування ЗСУ до 2020 року), які дозволять претендувати на членство в Альянсі.

Правда вже через два роки Верховна Рада за дорученням президента знову змінює закон про основи зовнішньої політики, і формулювання про "досягнення критеріїв" замінили на "з метою досягнення членства в організації Північноатлантичного договору". За словами директора Інституту світової політики Альони Гетьманчук, прийнятий Радою і підписаний президентом закон не обговорювалося з НАТО, і наших союзників це явно не потішило. Але, навіть не дивлячись на це на спільній з Столтенбергом прес-конференції Порошенко ще раз нагадав про закон, який чітко визначає зовнішньополітичний курс України. Генсек Альянсу своєю думкою на рахунок цього не поділився і досить розмито відповів на питання про перспективу членства України в НАТО: "Кожна країна має право вирішувати, чи хоче вона бути членом такого альянсу, як НАТО, і важливо підкреслити, що будь-яке рішення щодо членства в НАТО має прийматися країнами НАТО і країною, яка подає заявку".

Столтенберг продовжив говорити про підтримку України, заявивши, що через 10 трастових фондів країни-члени Альянсу виділили майже 40 млн євро, але Петро Порошенко несподівано заявив про старт дискусій між Україною і НАТО щодо ПДЧ. "Ми вважаємо за необхідне, щоб ми почали дискусію про введення Membership action plan і наші пропозиції про початок дискусії були з задоволенням прийняті. Ця дискусія наблизить Україну до можливості подачі відповідної заявки. Ми маємо план на три роки, ми маємо програму до 2020 року", – заявив президент.

На це вже відреагували в Росії. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що надання Україні ПДЧ не сприятиме зміцненню безпеки на європейському континенті через наближення НАТО до кордонів Росії. Будь-які рухи України в бік НАТО в Москві сприймають вкрай негативно. У 2008 році надання Україні ПДЧ на сумнозвісному Бухарестському саміті, де Путін, звертаючись до Буша, сказав, що "Україна – це навіть не держава", заблокували Німеччина і Франція на догоду Росії. Офіційна ж версія відмови звучала як "вступ України в НАТО не підтримує народ". Дійсно, за даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з КМІС, лише 15% українців в 2005 році висловлювалися "за" інтеграцію в ряди Альянсу, 45% були проти. Кардинально не змінилося ставлення до НАТО і в 2008 році: лише 17,5% українців підтримували ідею вступу в НАТО, проти були 55,5% опитаних.

Незаконна анексія Криму та російська військова інтервенція на Донбас змінили думку українців про Північноатлантичний альянс. За даними останнього соцопитування Фонду "Демократичні ініціативи", в разі проведення референдуму 69% українців підтримали б вступ України в НАТО, 26% – проти. З таким рівнем підтримки Україна може претендувати на членство в Альянсі. Але спершу, за словами Порошенка, потрібно досягти стандартів НАТО і провести всеукраїнський референдум.

Однак так зване Дослідження НАТО з питань розширення 1995 року підкреслює, що неврегульовані конфлікти або зовнішні територіальні суперечки можуть стати перешкодою членства в Альянсі. До того ж, за словами старшого наукового співробітника Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Андреаса Умланда, навряд чи мова йде про надання Україні ПДЧ в короткостроковій перспективі. Та й сам Єнс Столтенберг, відповідаючи на питання голови комітету ВР у закордонних справах Анни Гопко про часові рамки отримання ПДЧ, прямої відповіді не дав, посилаючись на необхідність проведення реформ і боротьбу з корупцією в Україні.

Окремі країни-члени НАТО сильно бояться конфронтації з Росією через Україну, вважаючи за краще зберігати статус-кво. У деяких столицях прямо заявляють, що не воюватимуть з Росією за Україну. Про це говорив і колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. "Що стосується нашої перспективи, я б хотів задати питання, яка найближча перспектива для України (з розумінням того, що у нас йде війна і Крим анексований) отримання режиму ПДЧ хоча б? НАТО зараз допомагає багато в прагматичних ключах, але ви бачили деякі повідомлення фахівців, які давно супроводжують НАТО ... Здається Пайфер сказав колишній посол США в Україні в Україні, що НАТО не воюватиме з Росією за Україну. для фахівців це було зрозуміло, мені, до речі, з самого початку, що НАТО не воюватиме. Але для нас це свого роду з юрпріз. А як же не воюватиме?", – заявив представник України в підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук.

Зараз, на думку експертів, Україні варто домагатися отримання статусу основного союзника поза НАТО. 22 березня Верховна Рада вже прийняла постанову-звернення до Конгресу США з таким проханням. На сьогоднішній день статус союзника мають 15 держав: Австралія, Аргентина, Афганістан, Бахрейн, Єгипет, Ізраїль та інші. Україні такий статус дозволить отримувати від Альянсу військову допомогу, брати участь у спільних оборонних ініціативах, навчаннях, а також претендувати на поставки протитанкового, зенітного і стрілецької зброї. Що ж стосується членства в НАТО, то, за словами директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Горбуліна, це довгий шлях, і кожен крок вимагатиме від України величезних зусиль. Але, як кажуть, дорогу здолає той, хто йде, адже ще пару місяців назад навіть організація зустрічі Порошенка з Трампом до зустрічі Трампа з Путіним здавалася нездійсненним завданням.

 

Сегодня

Джерело: 
Мій Кіровоград

Комментарии

Добавить комментарий