Політична некрофілія Олеся Довгого

Уперше про такого собі "Лесика Довгого" я почув у 2005 році.

Коли спалахнув скандал навколо сина президента, то виявилося, що саме Довгий-молодший подарував головному тінейджеру країни телефон Vertu вартістю в б/у автомобіль, намагаючись отримати прихильність сина президента.

Для суспільства, яке перебувало у піднесено-романтичному стані після Помаранчевої революції, навіть найдрібніші факти зловживань викликали тоді шок.

А наступного року про "Лесика Довгого" почула вся країна.

У 2006-му, він у 25-річному віці стає секретарем Київської міської ради, а фактично – її головою, оскільки мер Леонід Черновецький самоусунувся від ведення сесій.

Без підпису Довгого не виходило у світ жодне рішення тодішньої "молодої команди", просякнуте зловживаннями. Цю посаду він обіймав п'ять років, до 2011-го, коли команда Януковича вирішила поставити на Київ людей Льовочкіна.

Політична кар'єра Довгого є також проявом непотизму. Його рідний дядько був депутатом, а батько Довгого Станіслав прославився тим, що після перемоги Януковича зрадив фракцію "Наша Україна", вийшов з неї, вступив у фракцію Литвина і став членом коаліції Азарова-Януковича. Це сталося одночасно з винесенням постанови про обшук в помешканні Олеся Довгого у рамках кримінальних справ щодо незаконного відчуження "Київводоканалу та "Київгазу".

Після переходу батька Довгого на бік Януковича його сину жодних обвинувачень пред’явлено не було. У складне становище Довгого-молодшого увійшов "Юра Єнакіївський", що дозволило соратнику Черновецького благополучно пережити смуту.

Першу спробу заховатися за депутатським імунітетом Довгий зробив у 2012 році, коли висунув свою кандидатуру за 214 округом у Києві. Готуватися до цих виборів Довгий почав за багато місяців, вкладаючи астрономічні суми в продуктові набори.

Однак, попри масовану скупку голосів за допомогою "мережі Леоніда Черновецького", Довгий програв маловідомому на той момент кандидату від УДАРу Віктору Чумаку понад 5 тисяч голосів з результатом 39 відсотків проти 33,5 відсотків. Запорукою успіху Чумака стало те, що його кандидатури підтрималі інші демократичні сили, а на його користь знявся висуванець "Батьківщини" Юрій Ганущак.

Після цього Довгий, усвідомивши, що більше ніколи не зможе завоювати прихильність киян, втік балотуватися до Кіровоградської області. Але цього разу Довгий гарно вивчив урок – йому треба було зробити так, щоб демократичні сили не об’єдналися проти нього.

На цьому окрузі Довгий організував політичну змову найвищого рівня, яка унеможливила обрання будь-якого іншого кандидата.

Учасниками змови стали всі демократичні партії. Блок Порошенка висунув тут своїм кандидатом Вадіма Бондаря, який до цього працював у штабі Довгого та відповідав за зовнішню та газетну рекламу, а ще раніше був підлеглим Черновецького в Правекс-банку.

"Народний фронт" висунув безробітного Сергія Лібегу, який у газеті, спеціально придбаній Довгим для виборів, боровся з усіма реальними конкурентами київського втікача.

"Батьківщина" поставила Олексія Луганова, який разом з технічним кандидатом Довгого від БПП Вадімом Бондарем синхронно в ніч перед виборами провів заміну 16 членів виборчих комісій.

Сам Довгий не наважився прикрасити своє обличчя гаслом "Час єднатися", як це траплялося в інших регіонах, але всіляко намагався підкреслити свою наближеність до Порошенка.

Так, у рекламному блоці газети "Світловодськ-Інфо" було розміщено статтю з заголовком про те, що "реальну ставку в 102 окрузі президент робить на Олеся Довгого".

Обидві партії-переможці набрали в 102 окрузі за списками майже однаковий результат – 21 відсоток. При цьому кандидат від блоку Порошенка посів четверте місце і отримав без жодної рекламної кампанії 6,6 відсотків – лише за рахунок президентського прізвища біля свого.

Це означає, що будь-який реальний висуванець БПП мав шанси раз і назавжди викинути Довгого з української політики. Але цього не сталося.

Хто саме є спільником Довгого у блоці Порошенка, який має нести відповідальність за обрання відвертого корупціонера до парламенту, мало би встановити внутрішнє розслідування. Хочеться вірити, що таке саме внутрішнє розслідування ініціює і Арсеній Яценюк, адже його кандидат відіграв свій номер навіть не на трійку, а на двійку, посівше восьме місце та набравши лише 3,7 відсотків.

Вирішуючи питання з усуненням реальних конкурентів, Довгий паралельно займався головним питанням – тотальною скупкою голосів. Разом з Мустафою Найємом та Світланою Заліщук ми провели десять днів у Знам'янському та Світловодському районах, отримавши уявлення про цинічну технологію Довгого зі спотворення результатів волевиявлення.

200 гривень, заплачені Довгим тисячам виборців 102 округу, є ціною демократії у цьому конкретному випадку.

Схема виборів Довгого у 102 окрузі була побудована за рецептами Черновецького, який багато разів ставав депутатом, спираючись на найменш захищені верстви населення – людей похилого віку.

Готуватися до виборів Довгий почав за декілька місяців. Як і в 2012 році на київському окрузі, він встановлював дитячі майданчики, автобусні зупинки, роздавав подарунки переможцям спортивних змагань.

Але була одна ключова відмінність. Два роки тому Довгий намагався достукатися до "улюблених бабусь" через продуктові набори. Зараз кандидат вирішив не ламати собі голову над підбором асортименту та роздачею харчів. Він просто привіз із собою гроші.

Для скупки голосів Довгий використовував існуючу мережу соціальних працівників – листонош, директорів клубів, голів сільрад.

Формою скупки голосів став так званий "соціальний договір", згідно з яким люди зобов'язалися продати свій голос в обмін на ефемерний статус агітаторів Довгого. Ціна підкупу – 200 гривень до виборів, плюс 200 – після.

У селі Цибулеве Знам'янського району нам погодилася свідчити місцева активістка Людмила Підгорна, яка розповіла те, що бачила на власні очі: "Писали списки, займалися цим працівники соціальної сфери, які обслуговують пенсіонерів. Гроші розносилися, писалися паспортні дані, видавали їм по 200 гривень і вони розписувалися. Сьогодні до нас прийшов Іван. Я питаю: "Ти гроші получив?" "Так, получив, я і моя жінка Люба". "А в кого ж ти получав?" "А я був такий п"яний, що я не можу згадати, в кого я їх брав. Приїхали жовтою машиною, я за гроші розписався, а від кого – не пам"ятаю".

"Олесь Довгий приїжджав до нас, баби по гроші йшли. Вони йшли на двох палицях і кричали: "Займи чергу, бо даватимуть!" Це було смішно і страшно. Дуже багатьом дали - в основному люди, які соціально незахищені. Для яких 200 гривень до пенсії – це велика сума. Ті, хто гроші взяли, кажуть: "Ми будемо голосувати за Олеся. Ми ж гроші взяли, а совість де?" В них таке мислення, і люди цього віку будуть голосувати, їм соромно не проголосувати, бо це як відпрацювати".

В селі Казарня ми особисто переконалися, як працювала схема. Приїхавши на дільницю о 9 ранку, ми побачили під входом порожній шкільний автобус, а всередині – величезне скупчення людей, дуже незвичне для сільського округу. Так у нас виникла перша підозра про підвіз виборців.

Любов Омелько, керівник сільського клубу, в якому була розташована виборча дільниця, влаштувалася на вибори спостерігачем від технічного кандидата Довгого, а її чоловік – спостерігачем від самого Довгого. При цьому вони не приховували, що були тими людьми, які підписували з місцевими "соціальні договори Довгого"​​, за якими йшла грошова винагорода - як координаторам "піраміди", так і самим виборцям.

У день виборів усі координатори піраміди тримали в руках зелені папки, тому підкуплені виборці, коли заходили на дільницю, знали, до кого конкретно підійти, аби відмітитися. Саме в такій папці, яку тримала Любов Омелько, ми побачили список місцевих мешканців. Коли попросили її показати перелік прізвищ, координатор піраміди страшенно розхвилювалася та знищила аркуш.

Нам вдалося відтворити деякі прізвища та поїхати до цих людей, які визнали, що укладали з Довгим "соціальні договори", хоча потім починали відмовлятися від своїх слів.

Ми викликали міліцію на виборчу дільницю, і поки очікували на її приїзд, туди прибула група підтримки Довгого, оформлена як журналісти місцевої газети "Світловодськ-Інформ". Зрештою, приїхала оперативно-слідча група, яка декілька годин допитувала нас та учасників "піраміди".

Після проведення слідчих дій ми висунулися в місто Знам'янка, і буквально через кілометр на наш автомобіль скоїли напад. У цьому місці проводилися роботи з укріплення берегу, і машину атакували бутовим камінням.

На дорогу перед мікроавтобусом вискочив один із злочинців, який жестом наказав транспорту зупиниться і кинув каменюку у лобове скло. Вона вдарилася в капот в п'яти сантиметрах нижче цілі, вберігши таким чином життя та здоров'я нашому водієві.

У цей же момент інші нападники почали закидати машину камінням, у результаті чого автомобіль був понівечено, а ми були змушені зупинити наш рейд з виявлення "зелених папок" Довгого на виборчих дільницях.

Офіційний сайт ЦВК повідомляє, що Довгий виграв вибори у 102 окрузі з результатом 30 відсотків, отримавши прихильність 25 тисяч місцевих мешканців.

Кандидат Андрій Лаврусь, якого підтримала місцева громадськість, протягом п'яти днів кампанії за нашої участі зміг наростити свій рейтинг до 9 відсотків, що дозволило йому посісти третє місце, випередивши навіть фальшивих кандидатів від президентської та прем'єрської партій, на совісті яких тепер депутатство Довгого.

Якщо подивитися на результати київського корупціонера в детальному розрізі, то видно, що основні голоси він отримав у селах, де діяла його "піраміда", тоді як у місті Знам'янка Довгий навіть програв Лаврусю на деяких дільницях.

Прямих та непрямих доказів скупки голосів на користь Довгого більше ніж достатньо. Скориставшись тотальним зубожінням, Довгий втерся у довіру до найнезаможніших і найменш стійких до підкупу верств населення.

Нахабство, з яким було провернуто цю операцію, кияни не пам'ятають з часів, коли Довгий так само цинічно списував столичну власність на користь "молодої команди".

Злочини київського корупціонера на 102 окрузі, зроблені настільки відкрито, мають стати тестом для правоохоронної системи України. Громадяни, готові свідчити під протокол. Скарги до міліції подано. Скупка відбувалася на очах у тисяч людей.

Про "піраміду Довгого" ми особисто повідомили генерального прокурора Віталія Ярему та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Так само не збираються здаватися активісти зі Знам'янки та Світловодська, готові їхати в Київ, щоб добиватися справедливості.

Соратник Черновецького не має права так відверто глузувати з постмайданної України, коли куплене ним депутатство гарантуватиме недоторканість та право наступні п'ять років бути причетним до державотворення. Придбавши квиток у це безтурботне майбутнє в пограбованих бабусь Кіровоградської області.

 

Сергій Лещенко, Українська правда 

Джерело: 
Мій Кіровоград