Громадські ініціативи Майдану: що далі

26/02/14 12:02 Публікації

Після втечі Віктора Януковича і приходу до влади колишньої опозиції революція завершилася лише для політиків.

Громадські рухи та волонтерські ініціативи не мають наміру зупиняти свою роботу, а активно шукають нові форми діяльності,пише INSIDER .

Журналісти опитали найактивніші спільноти, які принесли Майдану перемогу, - чим вони займатимуться в "мирний час".

Автомайдан

Фото Максима Кудимця

Після завершення протестів автомайданівці першими заявили про перехід в опозицію до нової влади. "Ми, як і раніше, будемо контролювати дії влади, тепер уже іншої. Якщо вони будуть робити щось не так, поїдемо додому хоч до Турчинова, хоч до Тимошенко – до кого завгодно”, - розповідає активістка руху Катерина Бутко.

Ніби на підтвердження цих слів днями "народні патрулі" разом з автомайданівцями зупинили машини Арсенія Яценюка і Юлії Тимошенко на виїзді з аеропорту "Жуляни" і попередили: тепер вони стежитимуть за тим, щоб жоден чиновник не користувався кортежем.

Також учасники руху обіцяють і надалі допомогати Майдану, забезпечувати перевезення продуктів тощо.

А от на співпрацю з ДАІ, яку запропонувала держструктура, активісти не погоджуються. "Після того, що вони робили, як перешкоджали нашій діяльності, були таким собі "чорним фронтом" разом із міліцією та "Беркутом", ця структура вже не заслуговує права на існування”, - каже Бутко.

Про подальші плани та конкретні кроки автомайданівці обіцяють повідомити найближчими днями.

"Народний госпіталь" і "Варта в лікарні"

 Фото зі спільноти НароднийГоспіталь

"Народний госпіталь" став одним із головних координаційних центрів зі збору ліків і медобладнання та доставки їх до лікарень. Координаторизмогли "з нуля" обладнати декілька госпіталів Євромайдану до рівня районних лікарень.

"Зараз ми продовжуємо працювати – розвозимо ліки в лікарні, налагоджуємо роботу з іншими групами, які займаються допомогою постраждалим, проводимо інвентаризацію обладнання і препаратів. Коли все це буде завершено, всі залишки ми передамо в ті медзаклади, які їх потребують", - каже один із координаторів проекту Антоніна Юрченко.

В які саме лікарні будуть направляти допомогу, активісти поки не можуть сказати, але насамперед це будуть заклади в регіонах. "Київські лікарні вже більш-менш забезпечені, хочеться, щоб та допомога, яка прийшла від людей, у результаті людям і повернулася", - каже Юрченко.

Чи буде трансформуватися "Народний госпіталь" у більш масштабний і структурований рух у "мирний час", активісти ще думають.

"Буде корисно, якщо наші напрацювання буде використано для формування нової системи охорони здоров'я. Ми наразі не уявляємо, як це виглядатиме технічно, але очевидно, що досвід нашої і подібних організацій потрібно консолідувати. Ми переконалися, що не все так погано в нашій медицині, тому є можливість зробити справді ефективну систему охорони здоров'я", - каже Юрченко.

Продовжує роботу і громадська ініціатива з охорони постраждалих "Варта в лікарні". Учасники спільноти вже заявили, що працюють над трансформацією у тривалий проект.

"Наша ініціатива перетворилася на доволі ефективну структуру, і буде неправильно, якщо ми зараз зупинимося і не будемо продовжувати свою діяльність надалі. Українська система охорони здоров’я вкрай неефективна, багато людей постійно потребують допомоги", - йдеться в заяві ініціативи.

Якими саме завданнями надалі опікуватиметься "Варта в лікарні", активісти поки що не можуть сказати. "Коли ми остаточно зрозуміємо, що в Україні безпечно, а всіх хворих буде виписано з лікарень, тоді й думатимемо, що робити далі. Але нашій ініціативі точно буде над чим працювати", - каже координатор "Варти в лікарні" Алла Сароян.

Народні дружини

Народні патрулі. Фото зі спільноти ПОХ Позняки Осокорки Харьковский

У пік протистояння народні дружинники активізувалися практично в усіх районах Києва. Звичайні мешканці виходили вночі на патрулювання, розбивалися на загони й обходили вулиці в пошуках "тітушок".

Охоронці районів збиралися на Позняках, Троєщині, Оболоні, Виноградарі, Борщагівці, Солом’янці та Куренівці. Вони використовували соцмережі й інтернет-рації для координації діяльності. Одним із найактивніших патрулів став Русанівський, який зловив відомого учасника Антимайдану Топаза.

Боротьба з “тітушками” консолідувала мешканців районів, кажуть активісти. Групи самооборони почали співпрацювати з міліцією, організовуючи спільні патрулі. Зараз вони ловлять не лише "тітушок", а й звичайних крадіїв чи іншіх злочинців.

"В одну з останніх ночей затримали трьох правопорушників, один із них стріляв із вогнепальної зброї. Також спіймали викрадача авто, а наступної ночі - нападника на дівчину. А патруль із Березняків днями завадив вчинити квартирну крадіжку", - розповідає активіст патруля з Русанівки Володимир Дегтярьов.

Оскільки є реальні результати, активісти планують продовжувати свою діяльність.

"Хотілося б, щоб залишився кістяк хоча б із 30-40 людей, які продовжували би патрулювання. Можливо, не всю ніч, позмінно, кілька разів на тиждень, але треба. Щоб запобігти не тільки кримінальним злочинам, а й навіть звичайним побутовим правопорушенням. Окрім того, народні дружинники могли б запобігати фальсифікаціям під час виборів", - каже Володимир.

Відкритий університет Майдану

 Фото зі спільноти "Відкритого університету Майдану"

Ініціатива стартувала у грудні – волонтери виставили поряд з офіційною сценою Майдану ще одну, де виступали громадські активісти, відомі бізнесмени, науковці та викладачі. З початком бойових дій лекції на Майдані припинилися, але зараз стартують знову.

Гаслом "Відкритого університету" є: "Ми за революцію не лише на вулицях, а й у наших головах", тож із завершенням протистоянь робота активістів не закінчується. Навпаки - все тільки починається, стверджують вони.

Поки протестувальники залишаються на Майдані, для них в Українському домі відновлять лекції. Активісти закликають до "перезавантаження" всієї системи влади, тож зі сцени розповідатимуть про реформи в освіті, охороні здоров'я, судоустрої.

Із четверга "Відкритий університет" запускає першу програму тренінгів для більш підготовлених слухачів. У першому воркшопі візьмуть участь 40 учасників, яких відібрали організатори. Навчання триватиме 5 днів, у програмі – лекції, робота над навичками громадської діяльності, інтерактив. Програми стосуватимуться самоорганізації, готуватимуть активістів, свідомих громадян, спостерігачів на виборах. 

"Ми хочемо, щоб люди дізнавалися про свої права, можливості й на виході реалізовували конкретні проекти в себе на місцях. Серед лекторів будуть відомі активісти, експерти з різних напрямів: Валерій Пекар, Михайло Винницький, Владислава Каневська, Анна Валенса, Дмитро Мельник. Ми також створюємо онлайн-платформу, де будуть афіші, інформація, відео лекцій", - розповіла координатор Відкритого Університету Юлія Кочерган.

Після цього активісти планують відправити "Відкритий університет" у регіони.

"Ми хочемо зробити великий тур основними містами України з бізнесменами, науковцями, викладачами. Скоріше за все, ми назвемо цю ініціативу "Громадський університет", без прив'язки до Майдану, щоб не було жодних стереотипів. Наприклад, будемо розповідати про євроінтеграцію. Наша мета - не схиляти людей до чогось, а показувати об'єктивну реальність", - каже Юлія.

"Євромайдан SOS"

Facebook-спільнота “Євромайдан SOS” була створена наприкінці листопада для надання правової допомоги постраждалим. Юристи, журналісти та активісти збирали та поширювали інформацію, розшукували зниклих і допомагали тим, хто потрапив у в’язницю чи лікарню. Зараз у сторінки більш ніж 82 тисячі підписників. Із завершенням протистоянь роботи в координаторів не поменшало.

"Ми продовжуємо стежити за потерпілими, заарештованими, катованими людьми. Збираємо фото- та відеоматеріали, документи. Ми сподіваємося: коли в нашій країні нарешті нормально запрацюють суди та прокуратура, буде проведено належне розслідування", - розповідає координатор проекту Олександра Матвійчук.

Іще один важливий напрям роботи спільноти зараз – допомога людям у регіонах. За словами Олександри, з багатьох міст продовжують надходити тривожні повідомлення і місцеві координатори відправляють туди правозахисників.

“Волонтерів дуже багато. Мене постійно питають, скільки їх, але я не можу порахувати, ми не ведемо списків. Коли нам треба знайти якесь фото чи відео, щось надрукувати, кудись поїхати і щось відвезти, ми просто пишемо про це у Facebook і відразу знаходяться охочі допомогти”, - каже Олександра.

Найближчим часом "Євромайдан SOS" точно не припинить своєї діяльності, адже систему справедливого судочинства ще треба вибудовувати. Основне завдання спільноти – простежити, щоби були закриті всі кримінальні справи проти активістів, а винуваті в порушенні прав людини – покарані.

"У політиків із місії Європарламенту склалося враження, що тільки-но випустили Тимошенко, у нас одразу суди стали незалежними, міліція з народом, а влада вже не корумпована. Але ми їм пояснювали, що Майдан стояв не за те, щоб випустили одного політичного в’язня, а за те, щоб їх не було взагалі. Майдан стояв за те, щоб "Євромайдан SOS” більше не був потрібен. Чи реально це? Коли я вийшла на Майдан у перший день, я не вірила, що це до чогось призведе. Нічого не робити – це не вихід, треба сподіватися. Але нам ще зарано запускати феєрверки", - каже Олександра.

Економічний бойкот Партії регіонів

Фото з Facebook спільноти

Учасники ініціативи закликали бойкотувати продукти і бізнес партії влади, проводили акції біля магазинів "регіоналів", складали "чорні списки" товарів. Особливо ефективним рух був на Західній Україні, де, за опитуванням GfK, до 35% мешканців долучились або готові до нього долучитися.

Зараз у спільноті "Економічний бойкот регіоналів – Львів" 4,5 тисячі осіб. Активісти переконують: ця спільнота збережеться й мусить переформатувати свою діяльність.

"Є різні ідеї. Одна – переформатувати бойкот, скерувавши його на тих, хто залишається в партії. Інша – "добивати" тих, хто причетний до особливих паскудств, на зразок Дмитра Святаша та Михайла Добкіна, й має бізнес на наших теренах. Іще інша – розширити цілі спільноти до відокремлення бізнесу від влади. І та, що мені подобається найбільше, – люстрація, щоб ніхто з "колишніх" не потрапив до нової влади", - каже активіст Отар Довженко.

Що ж до самого бойкоту, то гасло "Ні копійки партії вбивць!" залишається актуальним. "Політична сила, яка відповідальна (хоч і намагається зняти з себе відповідальність, переклавши її на одну людину) за смерті, не повинна благоденствувати. Але не впевнений, що це саме той напрям, на який зараз варто витрачати багато сил. Подивимось", - каже Отар.

Джерело: 
Мій Кіровоград