Дерибан чорноЗЕмів. Як на Кропивниччині оточення "слуг" державну землю ділило

02/09/21 12:09 Політика

Ринок землі офіційно запрацював і тепер чорнозем можна купувати цілком легально. Проте не всі готові працювати прозоро. Паралельно продовжує працювати "тіньовий" ринок, який підживлює "безоплатна приватизація", пише Економічна правда, передає МК.

Земельним кодексом кожному українцю надано право на безкоштовну приватизацію землі. І не просто на якийсь клаптик. Потенційно кожен українець протягом життя може безкоштовно приватизувати до 6 земельних ділянок, загальною площею до 6 га.

Проте в реальному житті цим правом можуть скористатись далеко не всі. І звісно ж цей інструмент був завжди одним з найбільших джерел корупції, завдяки якому різного роду ділки концентрували великі масиви земель за безцінь.

Раніше головним "бенефіціаром" таких "схем" було земельне агентство (за роки незалежності мало чимало назв, наразі – це Держгеокадастр. – ЕП). Однак в рамках децентралізації державну землю передали місцевим органам, які, насправді, можуть  механізм "безоплатної приватизації" використовувати так само.  

Проте не вся земля дійшла до місцевих громад. Інколи деякі земельні ділянки по дорозі "губилися", як, наприклад, на Закарпатті чи на Львівщині.

Така сама історія, про яку піде мова далі, сталася і у Пантаївській громаді на Кропивниччині, де через уже згадувану безкоштовну приватизацію масиви на сотні гектарів землі опинились в руках оточення "Слуг народу".

Це лише один епізод із тисячі подібних, і він стосується невеликого масиву земель. Але він показовий і демонструє, куди дівається державна земля, і чому міністри потім не дораховуються мільйонів гектарів.

"Місцеві чекають півроку землю, а "щасливчикам" нізвідки – за 6 днів"

10 грудня 2020 року Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видало наказ, за яким Пантаївська селищна рада отримала земельні ділянки державної власності загальною площею 1506,36 га. Всі ці землі розташовані на території Бандурівської та Диківської сільської ради, які увійшли до складу відповідної селищної ради.

Утім не всі землі дійшли до адресата.  

"Один із земельних масивів, площею 68 гектар, обласне управління Держгеокадастру перед цим поділило на малі ділянки по два гектари з подальшою їхньою приватизацією. Через це Пантаївська селищна рада, бюджет новоствореної громади, втратив мінімум 270 тисяч гривень орендної плати щороку", – розповідає староста села Диківка Володимир Андрієнко.

 

За наказами обласного управління Держгеокадастру, земельний масив поділили на 35 клітинок. З4 клітинки по 2 гектари, і одна – 0,45. Потім проєктна організація за лічені дні поділила масив.

Земля вартістю мільйони гривень приватизувалася спринтерськими темпами, зауважує завідувач сектору земельних ресурсів та комунальної власності Пантаївки Дмитро Бурусан. "Все трапилося дуже швидко. І ми геть не розуміємо, як таке могло трапитись", – каже він.

Держгеокадастр надав дозволи на розробку документації за 6 днів. І не окремо кожному громадянину, а двома наказами, в кожному по 17 чоловік. 

Натомість, місцевим жителям для отримання шматку землі доводилось місяцями оббивати пороги чиновників. Так, один з жителів села Диківка Анатолій Харченко розповідає, що оформлював ділянку собі як місцевий житель півроку. 

6 днів на дозвіл для розробки документації, і ще 5 тижнів, протягом яких її виготовили і затвердили – це неймовірні темпи.

Серед щасливчиків, які отримали по 2 гектари, і мали б зайнятися там сільським господарством – жодного місцевого, а бажаючих – хоч відбавляй, наголошує землевпорядник Пантаївської ОТГ Бурусан. "Заяв дуже багато. З минулої сесії до сьогоднішньої – 186 заяв, ми чисто фізично вже не встигаємо їх обробляти, роботи дуже багато, і всі хотять і по 2 гектари", – додає він.

Очікувана вартість 1 гектару землі після відкриття ринку на Кіровоградщині – 32 тисяч гривень. Тож ті, хто приватизував земельний масив на 68 га, потенційно можуть виручити за неї понад 2 мільйони гривень.

Фермери і суди  не завада

Більше 10 років згадувані землі обробляло одне з місцевих фермерських господарств, у якого договір з Держгеокадастром завершився 2019 року. З цього моменту і почались баталії за багатостраждальну землю.

ТОВ "Макбо-94" – фермерське господарство  з 2009 року орендувало земельні ділянки на території Диківської сільської ради Знам’янського району. Йдеться майже про 270 гектарів, яка складалися з двох ділянок – 68 гектарів, і 202 гектари відповідно. 

За словами адвоката ТОВ "Макбо-94" Сергія Майданюка, після закінчення строку угоди підприємство підготувало необхідні заяви до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про поновлення договорів оренди, але там відхилили пропозицію.

Тодішній керівник відповідного управління земельної служби Ігор Зінченко відмовив у поновленні договорів оренди. "Це було мотивовано тим, що вони збирались ці землі роздати громадянам в порядку безоплатної приватизації", – розповідає захисник фермерського господарства. 

 

У громади, натомість, жодних претензій до орендаря не було – земля оброблялася, а кошти вчасно сплачувалися. 

"Орендар, сплачуючи податки, ще й надавав соціальну допомогу. Це була його участь у прибиранні по території, це була участь у проведенні свят, це була частково матеріальна допомога для соціально незахищених верств населення", – каже Диківський староста Володимир Андрієнко.

На цьому історія не закінчилась. Долю 270 гектарів мав вирішити суд, куди фермерське господарство звернулося із заявою про вирішення спору. 

Поки тривав судовий процес, на землю було накладено обмеження на вчинення будь-яких дій. Проте, як виявилось, суд – не перепона. Якраз згадувану ділянку – на 68 гектар – в цей час Держгеокадастр таки порізав, і віддав в приватні руки.

Суди досі тривають, і ділянка досі арештована, але самої ділянки юридично більше не існує. І це, на думку адвоката агрофірми, не могло відбутися без змови чиновників та бенефіціарів схеми.

А що чиновники? 

На наказах про поділ земельних ділянок стоїть підпис Оксани Панченко, екс-очільниці Держгеокадастру у Кіровоградській області (призначена була після Зінченка). Саме вона дуже оперативно "нарізала" ці 68 гектарів. Автор запитав її, до чого був такий поспіх, і отримав таку відповідь: 

"Не пам’ятаю! Щоб зрозуміти, як так вийшло, мені треба доступ до документів. Щоб розібратись. Зараз я такого доступу не маю, бо я там не працюю".

В.о. начальника Держгеокадастру Олег Сліпачук теж не виявив бажання спілкуватись із журналістами. На запит із проханням надати заяви осіб, що отримали ці землі, в Держгеокадастрі відповіли відмовою.

На прохання зустрітись з начальником управління чи будь-якою іншою уповноваженою особою автору відмовили, проте надіслали письмову відповідь. Переконують – коли землю роздавали, судової заборони не було:

"Накази Головного управління про надання громадянам дозволів прийняті у період відсутності заборони суду щодо розпорядження земельною ділянкою".

Номінально, так і є, якщо подивитись інформацію в Єдиному державному реєстрі. Проте, насправді,  права позивача були порушені. Що сталось?

Дія перша – фермерське господарство "Макбо-94" подало позов щодо неправомірної відмови у продовженні оренди двох ділянок.  Після цього на землю було накладено обмеження на вчинення будь-яких дій.

Дія друга – 9 жовтня 2020 року Господарський суд Кіровоградської області ухвалює рішення і відмовляє фермерам у задоволенні позову. У такому разі, щоб продовжити судову заборону на земельну ділянку, і включитись у подальшу боротьбу, позивачу достатньо було звернутись до апеляційного суду, що він і зробив – 24 листопада 2020 року.  

Дія третя – в Єдиному державному реєстрі судових рішень з'являється повідомлення, що згадане рішення суду набирає чинності 10  листопада 2020 року. Хоча таке рішення в ЄДР дійсно з'явилось, але це фактично технічна помилка, тому що була подана апеляційна скарга. 

"Враховуючи подання позивачем (агрофірмою "Макбо-94". – ЕП) апеляційної скарги 24 листопада 2020 року, рішення Господарського суду від 9 жовтня 2020 року у відповідній справі є таким, що не набрало законної сили", – зазначила голова Господарського суду Кіровоградської області Галина Поліщук. 

Позначку на сайті Єдиного реєстру суддя називає "проблемним питанням", з приводу якого вони вже звертались до судів вищих інстанцій

Фінал – Держгеокадастр, скориставшись технічною системною помилкою судового реєстру, в короткі строки здійснює розподіл ділянки. 

Пзініше Поліція все-таки відкрила кримінальне провадження і заарештувала уже поділені 34 земельні ділянки. Однак через півтора місяця, не зробивши ніяких кроків для розслідування справи, на вимогу Прокуратури провадження закрили і зняли арешт.

"Під час досудового розслідування в діях посадових осіб Держгеокадастру або інших осіб не встановлено ознак кримінального правопорушення", – зазначили в Поліції.

Хто бенефіціари 

Після того як "щасливчики" безоплатно від держави отримали свої наділи – вони одразу почали їх продавати. В одні руки, дуже тісно пов’язані з партійними босами Слуги народу на Кіровоградщині.

Всі 34 громадянина, які отримали землю – ймовірно підставні особи. Що на це вказує? 

В лютому 2021 року земельні ділянки приватизували, і незабаром вони одразу перейшли в одні руки. 

"У людей цю земельну ділянку скупила одна особа – Іванець Аліна Євгеніївна. 32 діляночки вона скупила, і їх почали об’єднувати в одну. Люди, скоріше за все, на мою думку, підставні. Якщо одна людина потім скупила", – ділиться своїми думками землевпорядник Пантаївської селищної ради Олена Лазаренко.

Автору вдалося поговорити телефоном з батьками Василя Руденка, одного з тих, на кого виділили земельну ділянку в 2 гектари. Батьки "щасливчика" стверджують – син вже тривалий час проживає у Польщі, тому ніяк не міг ані подати заяву на виділення ділянки, ані продати її.

"Я йому дзвонила, його питала, він каже – було якесь предложеніє, шо ми оформим тобі землю, 2 гектари, бо ти собі її не доб’єшся. І на тому закінчилося... Він каже, я нічого не продавав, нічого не получав, і нічого не знає"– пояснила мати Василя Любов Руденко. 

Тобто, йдеться про стандартну "схему", коли землю видавали на "піджаків"  підставних осіб, які часом навіть не знали про те, що отримували землі. 

Хто ж кiнцевий бенефіціар в цій історії?  

Згадувана Аліна Іванець, якій повних 21 років, насправді, виявилась дівчиною з дуже впливовими покровителями.

Іванець Аліна Євгеніївна, 21 рік, студентка, молода художниця, з недавніх пір, якщо вірити її ФБ-сторінці, переїхала до міста Ванкувер  в Канаді, і працює в компанії "McDermott + Bull", але у місцевих українських ЗМІ з’являлась переважно як фігурант земельних скандалів. 

Так, у 2019 році Аліна зі своєю мамою Людмилою Бойченко через суд намагалась домогтися видачі будівельних паспортів для забудови території парку Аксьонкіної у Кропивницькому.

Дівчина, незважаючи на юний вік, має у власності чимало землі, окрім вже згаданої Диківки, у селах Надлак, Мар’ївка та у місті Кропивницькому – загалом 53 ділянки. Також вона значиться співзасновницею ТОВ "Альфа-Енерго-Актив", яким керує Людмила Бойченко, її мати.

Бойченко Людмила Миколаївна, дівоче прізвище Згривець. Окрім згаданого підприємства, має стосунок до ще близько 30 підприємств, у власності близько 30 земельних ділянок. Крім іншого, вона очолює ще одне підприємство – ПП "Альфа-Земпроект". Саме це підприємство і здійснювало поділ спірної земельної ділянки у селі Диківка. 

Більше того, безпосереднім виконавцем робіт значиться Бойченко Інна Олександрівна, очевидно – сестра чоловіка Людмили Бойченко. Але нас більше цікавлять зв’язки Людмили з родиною підприємців та політиків Згривців, яка є достатньо відома у Кропивницькому і області.

Згривець Федір Іванович – дядько Людмили Бойченко, засновник родинного агробізнесу на Кропивниччині, директор і власник близько 40 агрофірм, працював головою Кіровоградської РДА та заступником голови ОДА, балотувався в депутати від Блоку Юлії Тимошенко, був депутатом облради від Фронту Змін та Кропивницької міськради від Блоку Петра Порошенка. 
 

Син, Руслан Згривець, продовжує справу батька в агробізнесі, донька, Людмила Згривець – депутатка Кропивницької міськради від "Слуги народу". 

Згривці – близькі бізнес-партнери ще відомішої родини агро-баронів Тарасових.

Тарасов Сергій Дмитрович – один із найбагатших аграріїв України, засновник групи компаній "Агроспецсервіс" та агрохолдинга I&U Group, один із основних спонсорів партії "Слуга народу". 

Агробізнесом займається вже понад 20 років. Спочатку торгував зерном, потім орендував перші 600 га землі. Зараз його компанії обробляють понад 41 тисяч га. За версією видання "LANDLORD", у рейтингу аграріїв Тарасов посів 20 сходинку. Капітал кропивничанина – 57 млн доларів.

Його син Олег Тарасов – народний депутат від Слуги народу. 

Як зазначають місцеві чиновники, Тарасови впливають на всі ключові кадрові призначення в області, контролюють обласну і значну частину місцевих рад.

Всі землі у сусідній до Пантаївської – Суботцівській громаді – поблизу приватизованої землі обробляють компанії агрохолдингу родини Згривців. Землю, на момент виходу розслідування в ефір, вже почали обробляти представники саме цього агрохолдингу. Як пояснив  Руслан Згривець, його підприємство просто "надавало послуги з обробітку землі".

Парадоксальна виходить ситуація: команда Володимира Зеленського робить все, щоб громади отримали землю, але десь по дорозі вона частково губиться та опиняється в руках місцевих "еліт".

Джерело: 
Мій Кіровоград
Важлива новина: 
0