Четверта влада чи п’ята колонна?

4 вересня сутичкі біля телеканалу «Інтер» призвели до пожару. Місяць після події – і однозначної відповіді по «справі Інтера» у правоохоронців немає. Та головне - немає й однозначної оцінки в суспільстві та навіть серед коллег з інших ЗМІ. З одного боку, російська пропаганда на одному з центральних телеканалів в умовах війни з Росією – неприпустима. Адже війна – не тільки фактичні бойові дії на Сході. З іншого боку -  це так званий «бєспрєдєл» і цього також не можна допускати в країні, яка стала на демократичний шлях. Напевно, найкращим вирішенням цієї ділеми була б порядність самих засобів масової інформації, прозорість фінансування, та звичайна, але така безцінна, чесність. Але. Чи варто казати, що порядність – рідке явище у будь-якій сфері українського життя? За центральними подіями, ми не помічаємо, як регіонали потроху «беруть реванш», оккуповуючи ЗМІ тим, чи іншим шляхом. Особисто для мене найстрашніше, що це відбувається у Західних регіонах. Бо саме Захід сьогодні дає надію на те, що Україні – бути. Тому саме туди – на Захід - спрямовють всі свої зусилля регіонали сьогодні.  

Екс-голова Львівської та Тернопільської ОДА, колишній регіонал (хоча…регіоналів – колишніх не буває) Михайло Цимбалюк, нині очолює львівський осередок «Батьківщини».

Колишній даїшник і міліціонер, а також екс-член партій СДПУ (о) Віктора Медведчука та Партії Регіонів Азарова-Януковича почав у серці Західної України наводити свої порядки. Приблизно за рік, після призначення Цимбалюка, перебуваючи у Львові, Юлія Тимшенко «поговорить з людьми на вулицях» і скаже, що люди хочуть назад Віктора Януковича. «Такої кількості сліз, прокльонів і безнадії я не бачила ніколи! Я вперше почула вимогу про те, що якщо демократичні сили, які при владі зараз, не здатні управляти країною, то нехай йдуть і повертають «злочинну владу», яка робила для людей краще», - ось так, за рік «регіонали» обробили серце України. Звісно, те, що каже Тимошенко треба ділити щойнайменше на десять. Та не буває диму без вогню. Звісно, те, що при цьому саме регіонал очолює львівську «Батьківщину» - це простий збіг обставин. Егеж.

Нещодавно також на Тернопільщині розгорівся скандал з одним із ЗМІ. Трудовий колектив тернопільської газети «Свобода» продовжує звинувачувати владу у незаконних діях по звільненню головного редактора.

Депутат  ВО Свободи у приватній розмові розповів про подробиці того, що насправді відбувається в газеті. Виконувач обов’язків головного редактора Михайло Лисевич був призначений на цю посаду чотири роки назад, ще за часів губернатора-регіонала Валентина Хоптяна, який, як відомо, був у дружніх стосунках з іншим впливовим регіоналом в регіоні Іваном Чайківським, керівником ПАП «Агропродсервіс» (саме за тих часів Іван Чайківський розгорнув свій бізнес «на повну»). Один з  заступників Хоптяна, Петро Гоч, очільник штабу Партії Регіонів на Тернопільщині, відомий далеко за межами області. Славу йому приніс підпис в «Амбарній книзі» Партії Регіонів. За серпень 2012 року він отримав 153 330 тис. доларів США, в чому власноруч й розписався. Саме в цей час припадає масова дискредитація національно-патріотичного руху в Тернопільській області. На «прихватизацію» газети «Свобода» Чайківському колишні соратники, а безпосередньо Петро Гоч, виділив 1 мільйон гривень. Щоправда, доніс до редакції Чайківський лише половину – 500 тисяч гривень. Михайлу Лисевичу подаровані купюри не смердять і він їх…взяв. Саме тому, каже співрозмовник, редакція «Свободи» намагається будь-яким чином повернути Лисевича, бо гроші – сплачені і повертати їх ніхто не хоче. «Ви розумієте, що я не можу говорити про це відкрито, - каже депутат. - Але так, юридично не все вірно по зміні керівництва. Та суспільство має зрозуміти - в нас не має іншого виходу, якщо ми хочемо зберегти власну державність, мову, цінності й не допустити реваншу Партії регіонів в Україні! Не за те гинуть наші хлопці на Сході, щоб ми тут здавали область «регіоналам». Більше того, каже співрозмовник, у Петра Гоча виникає питання до Івана Чайківського, де «поділися» ще 500 тисяч гривень, які останній не доніс до редакції.

Варто зазначити, що проти призначення нового керівника не виступила жодна демократична політична сила на сесії облради – ВО «Свобода», «Батьківщина» та БПП підтримали зміну головного редактора практично одноголосно. Така солідарність – рідке явище для цього регіону. Попри підтримку редакційного «праведного гніву» газети «Свобода», навіть колеги з інших ЗМІ розуміють, ЩО, а точніше, ХТО стоїть за спиною колективу та глузують з цього. Останнім часом газета «Свобода» «почала активно дружити з регіоналом-аграрієм Чайківським», пише тернопільське інтернет-видання «Провсе.те» і додає, що вочевидь «колективу газети більше «засмакували ковбаси Чайківського», ніж пустопорожні обіцянки влади».

Звісно, підпал «Інтеру» чи насильницька зміна керівництва ЗМІ – не найчудовіші методи боротьби з  ворогом. Але це також війна. Якщо ми програємо боротьбу за «територію» медіа, ми ніколи не повернемо наших територій – Криму та Донбасу - та не збережемо цілісності держави. Якщо ми програємо війну за серця та розум людей, тил наших вояків, які сьогодні відстоюють нашу державу на Сході, почне стріляти їм у спини - а слово іноді ранить більше, ніж куля.  Хочеться звернутися до всіх журналістів  - будьте Четвертою владою, а не П’ятою колонною.  

 

СЕРГІЙ БОНДАРЕНКО

Джерело: 
Мій Кіровоград

Комментарии

Добавить комментарий