Це інша реальність: жителька Кропивницького розповіла про сурогатне материнство

11/02/21 03:02 Суспільство

Героїня нашої статті відразу попросила не називати її прізвища. Каже: вже в передчутті осуду та нерозуміння зі сторони читачів. Про те, чому стала сурогатною матір’ю, як до цього поставилися власні діти і чоловік, та чи шкода було віддавати дитину, відверто розповіла журналістці Точки доступу, передає МК.

Тетяні 29 років. Перший раз сурогатною матір’ю вона стала у 2017-му році. Тоді кропивничанка мала вже чотирьох власних дітей. Влаштуватися на звичайну роботу жінка не могла, оскільки малюки потребували догляду, а гнучкий графік роботи ніхто не пропонував. Чоловік заробляв мало, тож сім’я жила у постійній скруті.

Так як в мене було четверо дітей, я не могла собі знайти роботу з підходящим графіком. Становище було скрутним, грошей, які я отримувала на дітей, не вистачало. Чоловік працював, але лише час від часу. Тому треба було шукати інші шляхи заробітку, - говорить Тетяна і додає, що про сурогатне материнство почула від сестри, яка їздила до столиці лікуватися.

Спочатку було страшно

Вперше я пішла на це у 2017-му році, вдруге – у 2020-му, - розповідає Тетяна, - про таку можливість дізналася від сестри. Вона їздила у клініку в Київ і сказала мені, що там таке є. Спочатку було страшно. Шукала інформацію про сурогатне материнство в інтернеті, але там, як завжди, є і хороше, і погане. Але становище нашої родини вимагало того, аби я зробила цей крок, - розповідає Тетяна.

Сама жінка виросла в багатодітній сім’ї. Тож, каже, що її батьки не з чуток знають, скільки грошей треба, аби дітей прогодувати та одягнути. Вони доньку в рішенні стати сурогатною матір’ю підтримали, оскільки розуміли, що йде на це заради власних дітей:

Родичі мене підтримали, тому що вони теж живуть в цій країні, де зарплат ні на що не вистачає. Батьки хвилювалися лише за моє здоров’я, бо народити четверо дітей, а потім ще й зважитися на п’яту дитину – це велике навантаження для організму.

Чоловік теж не заперечував. Дітям нічого пояснювати не довелося. За словами Тетяни, вони були ще малими, аби розуміти, що відбувається.

З чоловіком ми на той момент жили вже не дуже добре. На моє рішення, в принципі, він ніяк не відреагував, тому що на той час в нас уже склалися такі відносини, що сім’ї, як такої, не існувало. Ми лише проживали в його будинку, так як нам із дітьми не було, куди піти. Тому я з ним не радилася, вирішувала все сама, - згадує кропивничанка.

Сурогатних матерів не вистачає

Остаточно зваживши всі «за» і «проти», Тетяна поїхала до Києва.

У столичній клініці пройшла повне обстеження, мої дані внесли до бази сурогатних матерів. Поки знайдуться охочі скористатися моїми послугами, чекала не надто довго. Охочих стати батьками, сімейних пар з різних країн світу так багато, що сурогатних мам просто не вистачає, - каже жінка.

Клієнти репродуктивної клініки, з якою співпрацювала Тетяна, – люди різних національностей, різні за статусом, мають різні фінансові можливості. Хтось із них від сурогатних матерів воліє дистанціюватися, аби легше було перервати зв’язок між сурогатною матір’ю та малям. Хтось, навпаки, охоче спілкується з сурогатною мамою, підтримує зв’язок навіть після народження дитини.

В першій сім’ї мама була громадянкою Німеччини, а тато – Великобританії.  Друга сім’я була з Франції. Хоча в клініці й попереджають про повну анонімність, але батьки, якщо хочуть познайомитися з сурогатною мамою своєї дитини, можуть це зробити через три місяці після процедури штучного запліднення. Нерідко буває, що батьки з’являються лише після пологів. В таких випадках клініка розраховується із сурогатною мамою, і остання навіть не знає, для кого народжувала. Але є й такі пари, які знайомляться з мамою їхньої майбутньої дитини одразу, як спливе тримісячний термін після процедури.

Величезні дози медикаментів

Тетяна розповідає, що сурогатна мама змушена приймати величезну кількість медикаментів. Аби ембріон прижився, організм жінки треба «обманути», ніби вагітність настала природньо і всі функції організму налаштувати на виношування і народження маляти.

Коли я вперше потрапила до клініки, то була дуже налякана, дивлячись, з якими величезними пакунками медикаментів виходили сурогатні мами після процедури штучного запліднення. Вже потім я дізналася, наскільки багато гормональних препаратів необхідно приймати, щоб ембріон прижився. Я завжди була проти прийому будь-яких ліків, тому була дещо шокована тим, що три місяці мені доведеться приймати купу всіляких пігулок та уколів. Але розуміла, якщо я вже пішла на такий крок, то шляху назад немає, - пояснює жінка.

За прийомом сурогатною мамою медикаментів суворо слідкують фахівці клініки. У разі недотримання рекомендацій лікарів, жінку можуть оштрафувати.

Поки не можу сказати, як це відобразилося на всьому організмі, але вже бачу, що дуже постраждали зуби. В свої 29 років я майже їх не маю. Тому я й пішла вдруге на такий крок, щоб заробити кошти на лікування. Крім того, потрібні були гроші й на навчання – я здійснила свою давню мрію і вступила до інституту. А гроші, які отримала, ставши сурогатною мамою у 2017 році, дуже швидко розійшлися на харчування, оплату комунальних послуг, збір дітей до школи.

Ціна питання

Кор.: Про які саме суми йдеться?

У 2017 році я отримала вісім тисяч євро, в 2020 році – вже 13 тисяч євро. Мені ще виплатили додатково так званий бонус - дві тисячі євро за те, що я прийшла до клініки вдруге. Гроші витрачала по-різному. Виплатила кредити, допомогла батькам, на харчування, на дітей. Допомагала також меншим братам і сестрам. Я найстарша в сім’ї, нас в батьків шестеро.  Також купила невеличку хатку в селі, де живуть мої батьки, бо коли ми приїжджаємо до них, то в одному домі не поміщаємося. Але згодом змушена була її продати, щоб мати кошти на існування. Справа в тому, що гроші, які сурогатна мама отримає від клініки, виплачуються офіційно. І соціальні виплати на дітей в такому випадку припиняються на півроку. Тому гонорар витрачається дуже швидко, і хоч сума була немаленька, я її практично не відчула.

Моральна сторона

Кор.: Як позначилося сурогатне материнство на вашому психологічному стані, що відчували, коли виношували чужу дитину?

Мені здається, якщо людина, доведена до відчаю, пішла на такий крок заради виживання, то психологічно вона нормально ставиться до ситуації. Тобто, щоб вижити, людина змушена подавити в собі будь-які почуття на кшталт жалю. До першої дитини, яку народила, я дуже прикипіла душею. Батьки це помітили, і робили все для того, щоб я як можна менше спілкувалася з малям. Я розуміла, що ці люди збирали копієчку до копієчки, щоб стати батьками. І їм також дуже важко. Ось, наприклад, пара із Франції вже втретє намагалася стати батьками. Вони вже навіть змирилися, що не зможуть мати дітей, витратили всі гроші. Але в клініці їх вмовили спробувати ще раз. Коли я виношувала дитину для них, то сприймала це як місію. Ці люди продали будинок, щоб мати дитину. Я, коли про це дізналася, була шокована, знаючи, що в нашій країні деякі батьки викидають дітей на смітники, а ці люди у такому віці, їм було вже за 50 років, пішли на такий крок.

Обидва рази Тетяна народила дівчаток.

Ось цій дівчинці з Франції скоро буде рік, її батьки мені постійно надсилають відео, я бачу, як вона росте, розвивається. Її день народження – це і для мене теж свято, - говорить вона.

Кор.: Чи знаєте ви про випадки, коли сурогатні мами не хотіли розлучатися з новонародженим малям?

Ні, навпаки, дівчата боялися, щоб батьки не відмовилися від дитини і їм не довелося залишити маля собі. Ось я, наприклад, маю своїх чотирьох дітей. Що б я робила з п’ятою дитиною, за що б жила? Розуміння цього й рятує від якихось незважених рішень. Крім того, знаючи, що люди продають житло, щоб стати батьками, як можна в них відібрати цю можливість.

З сурмамами «не паньякаються»

Тетяна говорить, що через шалене фізичне і моральне навантаження, оплата за послуги сурогатної мами має бути значно вищою. Розповідає, що у репродуктивній клініці з дівчатами «не панькаються». Приміром, вагітна сурогатна мама з іншого регіону їде всю ніч на огляд до столиці. Там на прийом лікаря жінка може чекати аж до вечора. Нікого не цікавить, чи втомилася вона, чи хоче спати-їсти. Натомість, перед іноземцями, зі слів Тетяни, у клініці «стеляться», адже ті приносять дохід. Договір сурогатним мамам ніхто не показує. На них намагаються зекономити, селячи в одну квартиру (за кілька місяців перед пологами породілля має переїхати до Києва, аби бути під постійним наглядом – Ред.). Клієнти клініки щедро оплачують харчування сурогатних мам, однак ті, насправді, харчуються досить скромно. Зважаючи на це кропивничанка говорить, що і втретє наважилася б стати сурогатною мамою, однак за більш пристойний гонорар.

Можливо, я б погодилася ще раз на такий крок років через п’ять, після закінчення інституту. Але, скоріше за все, мені вже сама клініка відмовить у цьому. Бо в свої 29 років я народила шістьох дітей, а це дуже велике навантаження на організм, і він вже просто виснажений за медичними мірками. Крім того, я вже зараз знаю, що така послуга коштує набагато більше, ніж мені заплатили в клініці. Якби сурогатне материнство оплачувалося так, як воно коштує насправді, то я б народила ще дитину для тих, хто мріє стати батьками, але не може з певних причин.

Інша реальність

Тетяна називає сурогатне материнство іншою реальністю. За її словами, лише зі сторони здається, що все легко й просто, а гроші сурогатній мамі ледве не падають з неба.

Для мене в цьому більше мінусів. Ти заробляєш гроші, але потім великою мірою витрачаєш їх на лікування, оскільки навантаження неймовірне. На останніх місяцях вагітності, дівчат просто «заколюють» медикаментами, аби уникнути ризику переривання вагітності, тож ті подовгу не можуть «розродитися». Плюс нелюдське ставлення у клініці, - на тебе можуть кричати, ігнорувати твої потреби, моральна сторона… Єдина втіха – ти даруєш шанс людям мати власну дитину. Моя пара з Франції дивилася на мене, неначе я Бог, вони падали на коліна, дякуючи за такий дарунок, ніколи цього не забуду.

Довідка: сурогатне материнство – це репродуктивна технологія, у процесі якої жінка погоджується виносити й народити дитину, яка є генетично чужою для неї. Для цього сурогатній мамі переносять ембріон, отриманий від матеріалів біологічних батьків майбутньої дитини.

Джерело: 
Точки доступу
Важлива новина: 
0