Третього вересня неподалік столиці загорілися родовища торфу. Кинув недопалок неуважний грибник, чи, що значно ймовірніше, хтось зробив це навмисно, - поки не відомо. 

В обід димова завіса з'явилася і над Кіровоградом. І тут же, як водиться, почали ширитись найрізноманітніші версії.

Вибухнув хімічний завод у Черкасах.

Вибухнув хімічний завод у Жовтих Водах.

Під Кіровоградом щось горить.

Склад із хімікатами палає.

Пожежа на звалищі.

"Сонола".

Ще щось.

Креативні містяни почали створювати фотожаби.

Вулицями обласного центру ходили люди у марлевих пов'язках.

І все це було би, може, й смішно, якби не так сумно. Містом почала ширитися паніка. Тим паче, що від диму справді було важко дихати й дерло в горлі.

Ані управління міністерства з надзвичайних ситуацій, ані екологія чи санепідстанція так і не спромоглися оперативно відреагувати на біду. Замість того, щоб через усі можливі канали комунікації заспокоїти людей, вони зволікали.

Між іншим - може, це стане для когось з представників згаданих служб одкровенням - існує така річ, як Інтернет. Це всесвітня комп'ютерна мережа, до якої нині підключений практично кожен офіс і чимало помешкань. У цьому самому Інтернеті є сайти, що називаються "Фейсбук", "В Контакті", "Однокласники" тощо - своєрідні спільноти користувачів мережі, де вони спілкуються між собою і діляться новинами. От якщо в одній із таких спільнот розмістити повідомлення - мовляв, не панікуйте, закрийте вікна і не виходьте без нагальної потреби на вулицю - воно миттєво розійшлося б містом. Швидше навіть, ніж смог.

І лише о 16:40, коли дим уже розвіявся, рятувальники та санепідемстанція провели брифінг, на якому заявили приблизно таке: а чому ви нервуєте, все нормально. Управління екології, до речі, промовчало взагалі...

Андрій Лисенко, Depo.Кіровоград