Сільські водогони

Близько 20% сільського населення забезпечуються централізованим водопостачанням.

Під наглядом держсанепідслужби області знаходиться 215 сільських водогонів централізованого водопостачання. З них протягом 2014 року офіційно на баланс місцевих органів виконавчої влади та самоврядування взято 14. Частина водогонів залишається без власників (у Маловисківському, Олександрійському, Бобринецькому, Новоархангельському районах), що свідчить про їх безконтрольність. У Бобринецькому районі один водогін ліквідовано в зв’язку з тим, що тривалий час не функціонував і мережу демонтовано, в Устинівському районі - за рішеннями сільських рад два „питні” водогони переведені в „технічні”, тобто вода з них може використовуватись тільки для господарсько-побутових потреб, не для пиття. Це пов’язано і з санітарно-технічним станом споруд водозабору, і з якістю води, що постачалась населенню.

За результатами вибіркових обстежень водогонів найчастіше мали місце наступні порушення: незадовільне утримання зон санітарної охорони навколо водозабору чи водонапірної башти, відсутність санітарного паспорту на підземне джерело водопостачання, відсутність виробничого лабораторного контролю якості води при її заборі та в мережі, порушення термінів обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників декретованого контингенту. Мережі, обладнання, виробничі приміщення більшості водогонів знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані, їх обслуговування незадовільне, відсутні технологічні регламенти на водопостачання населенню, що вимагає Закон України „Про питну воду та питне водопостачання”. Недостатнє або взагалі відсутнє фінансування призводить до поступового занепаду системи водопостачання, внаслідок чого погіршується якість питної води.

В окремих районах гостро стоїть питання забезпечення населення питною водою не тільки в якісному, але і в кількісному відношенні. Частина населення 67 сіл забезпечується привозною водою.

У 2014 році досліджено 1044 проби води з сільських водогонів за санітарно-хімічними показниками, з них вимогам ДСанПіНу 2.2.4-171-10 не відповідали 17,1% (2013р. – 15,8%); 1968 проб - за бактеріологічними показниками, з яких не відповідали - 3,7% (2013р. – 4,9%). По Україні відповідно – 21,0 % та 5,5 %.

Вода з громадських колодязів

80% жителів сільських населених пунктів забезпечуються водою з джерел нецентралізованого водопостачання, переважно - з індивідуальних колодязів.

Під наглядом держсанепідслужби області знаходиться 3080 джерел нецентралізованого водопостачання, в т.ч. 2832 колодязі громадського користування, 3 каптажі, 245 артезіанських свердловин.

Вони потребують впорядкування прилеглої території (скошування трави, в деяких випадках - прибирання сміття), ремонту наземної їх частини (облаштування бетонної опалубки, кришки для закривання колодязя тощо).

Документом, який підтверджує задовільний стан споруди та води з неї, є санітарний паспорт на джерело нецентралізованого водопостачання. В цьому напрямку місцевими органами влади та самоврядування проводиться певна робота. За 2014 рік із загальної кількості було паспортизовано 66% громадських колодязів і свердловин (у 2013р. – 53,9%). За поточний період 2015 року вже перепаспортизовано 63% (перепаспортизація проводиться щорічно). 100-відсотково паспортизовано колодязі, свердловини в Знам’янському, Олександрівському, Світловодському, Вільшанському, Голованівському, Добровеличківському, Новоукраїнському, Долинському, Новгородківському, Бобринецькому, Онуфріївському, Устинівському районах. Взагалі не паспортизовані – в м. Кіровограді, Кіровоградському і Новомиргородському районах.

Недоліками залишаються: значна кількість громадських колодязів, що не паспортизовані, в тому числі шахтні колодязі з локальними водогонами для конкретних об’єктів (навчальних і лікувально-профілактичних закладів, виробничих підприємств тощо) та без балансоутримувачів, відсутність систематичної дезінфекції колодязів. Їх ремонт і чищення часто проводять жителі.

За поточний період 2015 року держсанепідслужбою області з колодязів, каптажів, свердловин відібрано 1191 пробу води для досліджень за санітарно-хімічними показниками, з них не відповідали нормативу 66%  (2014р. - 59,6%, 2013р. - 52,9%). Найбільше проб, що не відповідають нормативу, в Маловисківському – 93%, Новомиргородському – 84%, Знам'янському – 82%, Олександрівському – 73%, Ульяновському – 77%, Гайворонському районах – 72%, м. Кіровограді і Кіровоградському районі – 68%, Голованівському – 66%, Онуфріївському – 66%, Бобринецькому – 63%, Олександрійському – 62%, Петрівському районах – 53%. В решті районів - від 30 до 50%. Відзначаються перевищення допустимих показників загальної жорсткості, сухого залишку осадів, заліза, нітратів і аміачних сполук.

Досліджено 1075 проб води за бактеріологічними показниками, з яких не відповідають нормативу 11,2% (2014р. - 12,5%, 2013р. - 17,3%). Найбільше - по Новоукраїнському району - 71%, Олександрійському - 43%,                     м. Олександрії - 30%, м. Кіровограду, Кіровоградському району - 29%,  Світловодському - 20%, Бобринецькому, Знам'янському, Гайворонському районам – по 13%.

Результати вибіркових досліджень води з свердловин протягом 2014 року виявили, що в 33% випадків реєструвалися перевищення допустимого вмісту активного радону-222 в 9 районах області: Гайворонському, Голованівському, Бобринецькому, Світловодському, Новоархангельському, Компаніївському, Вільшанському, Знам'янському та Кіровоградському. Найбільші показники перевищень зафіксовані в Компаніївському – в 3,6-5,8 раза, Гайворонському - до 4 разів, Знам'янському та Кіровоградському районах - в 3,3-3,7 раза.

За результатами виявлених відхилень протягом поточного року держсанепідслужбою області винесено 85 постанов на обмеження використання води для питних потреб.

Не пий з колодязя

Особливої уваги заслуговує стан води в сільських індивідуальних колодязях. Так, за І півріччя ц.р. перевірена вода в 705 індивідуальних колодязях, в 484 з яких (68,7%) виявлено перевищення вмісту нітратів (за І півріччя 2014р. – 41%). Постановами обмежене використання такої води для питних потреб з 66 колодязів.

Питання якості питної води, що вживається сільським населенням, проблеми в організації лабораторного контролю води держсанепідслужбою області вже розглянуті на колегіях та нарадах в держадміністраціях 10 районів: Бобринецького, Долинського, Знам’янського, Маловисківського, Устинівського, Олександрійського, Новгородківського, Компаніївського, Онуфріївського, Голованівського. Питання стану водопостачання населення розглянуті на засіданнях 7 комісій з питань ТЕБ та НС при РДА та міськвиконкомах (Голованівського, Знам’янського, Новгородківського, Новоукраїнського і Світловодського районів, міст Знам’янки та Світловодська).

Направлено 20 інформацій щодо стану водопостачання в містах і районах в органи місцевого самоврядування та 4 інформації в районні ради.

Рекомендації, пропозиції щодо приведення колодязів громадського користування у відповідний санітарно-технічний стан, проведення паспортизації та дезінфекції джерел, організації відомчого лабораторного контролю води та поліпшення її якості, щодо зниження вмісту радону у питній воді направлені 147 сільським радам, у квартальні комітети, директорам шкіл та керівникам підприємств, які постачають воду населенню.

З вагітними, батьками та родичами новонароджених проводиться роз’яснювальна робота з питань профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії, що може виникнути у немовлят у разі годування їх сумішами, приготовленими на воді з перевищеним вмістом нітратів.

З населенням постійно проводиться санітарно-освітня робота, в тому числі через засоби масової інформації, яка насамперед направлена на покращення стану питного водопостачання та профілактики захворювань, пов’язаних із вживанням неякісної питної води.

Питання стану забезпечення населення області якісною та безпечною питною водою винесене на розгляд комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній державній адміністрації з пропозиціями щодо шляхів спільного розв’язання цієї проблеми зацікавленими організаціями.

Начальник відділу організації держсанепіднагляду

Головного управління Держсанепідслужби

у Кіровоградській області, лікар з гігієни харчування        

 О.М.Черненко