9 травня 1913 року відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро» Ігоря Сікорського.

9 травня 1913 року відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро» українського авіаконструктора Ігоря Сікорського. Історію авіаконструктора з Києва, який здобув всесвітню славу, розповідає Ганна Черкаська у книзі “Українська Історія в Обличчях”..

 
Ігор Сікорський народився 25 травня 1889 р. у Києві на вул. Ярославів Вал,15. Він був п’ятою дитиною професора психології Київського університету Івана Олексійовича та його дружини лікаря Марії Степанівни Темрюк-Черкасової.
 
Ігор навчався у 1-й київській гімназії. Після гімназії 14-літнім подався у світи: навчання у морському корпусі Петербурга, потім у Парижі в школі Делане. У 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту, в якому був перший у Росії авіагурток. Удома робив зі звичайних віконних планок модельки і запускав їх у небо.
 
Сікорський вступив до школи Фердінанда Фербера, який порадив Ігореві зосередитися на аероплані. Проте ідея ґвинтокрилої машини не давала спокою молодому конструкторові. Першим авіазаводом Сікорського стала альтанка в саду батьківського будинку. Після цього Сікорський-молодший, Федір Билинкін і Василь Йордан створили конструкторський студентський колектив, що 1909 р. перетворився на авіацентр. На Куренівці хлопці у складчину купили поле, на якому проводили польоти. У липні 1909 р. Сікорський змайстрував два перші в Росії гелікоптери, що змогли подолати власну вагу та піднятися у небо.
 
У 1912 р. на тримісному літаку S-6 з потужним двигуном Сікорський встановив світовий рекорд швидкості; підняв у повітря двох пасажирів. На Міжнародній виставці повітроплавання у 1912 р. у Москві S-6А отримав Велику золоту медаль.
 
На «Руському витязі» Сікорський встановив серію світових рекордів із вантажопідйомності літаків і тривалості польотів. 10 травня 1913 р. вперше піднявся у повітря “Великий балтієць”. 12 лютого наступного року киянин започаткував еру багатомоторної авіації своїм «Іллею Муромцем» (S-22), на якому вперше піднявся із 16 пасажирами.
 
У 1942 р. був створений двомісний S-47 – єдиний гелікоптер антигітлерівської коаліції, який використовували в бойових діях Другої світової. Сам Сікорський вважав основним призначенням S-47 рятування людей. Так, під час війни у Кореї санітарно-рятувальні гелікоптери врятували понад 10 тисяч людей. 

Машини Сікорського евакуювали солдатів з-під носа противника, і бійці прозвали їх ґвинтокрилими Янголами. Пізніше машини Сікорського стали основою найпотужнішої в світі системи порятунку, а конструктор заснував винагороду за рятування життя.

1967 року на гелікоптері S-61 було здійснено переліт через Атлантичний океан, 1970 – на S-65 виконано переліт через Тихий океан із дозаправкою у повітрі. Піком удачі був літак «Геркулес» /S-135/ і потужний роботяга-транспортник /середня вага вантажів – 20 т./, який став військовою машиною в Ізраїлі та Великобританії.
 
Ім’я Сікорського у США включено до Національного залу Слави винахідників разом із іменами Едісона, Фермі, братів Райтів, Пастера. Почесна медаль Джона Фріца «За науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних та прикладних наук» в авіації була присуджена тільки двом людям – Ігореві Сікорському та Орвілу Райту.

Ігор Сікорський пішов із життя 26 жовтня 1972 року смертю праведника. Перед сном він, як завжди, побажав дружині «на добраніч», а вранці вона знайшла його зі складеними на грудях руками. Під час похорону всі побачили: високо в небі два літаки лишили слід – великий хрест, як знак, що небо приймає людину величезної духовності.

14 травня 2008 року на території Київського політехнічного постав пам’ятник романтику неба.
 

Джерело: 
Мій Кіровоград
Важлива новина: 
0