Звіт Гройсмана: головні тези й оцінка експертів

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман відзвітував на вчорашньому засіданні Кабінету міністрів про результати роботи в 2016 році. Підбиваючи підсумки, прем'єр розповів про стабілізацію економіки, інфраструктурні успіхи, а також роботу на соціальному терені. "Сегодня" проаналізувала доповідь і дізналася, що про дії уряду думають експерти.

Гроші країни. Гройсман зазначив, що головним завданням була макроекономічна стабілізація, якої вдалося досягти завдяки, наприклад, бюджетній реформі. Так, держбюджет отримав 616 млрд грн, що більше від суми в 2015 році на 81,6 млрд грн. Крім того, дефіцит держбюджету замість запланованих 83,7 млрд грн склав 70,1 млрд грн.

Окремо прем'єр звернув увагу на розробку концепції середньострокового планування бюджету (на найближчі три роки). Ця робота почалася торік з вивчення європейських практик, однак так і не була завершена через перегляд програми співпраці з МВФ.

"Та який план?". Однак економіст Олександр Охріменко сумнівається, що така концепція дозволить досягти серйозного зростання економіки. "Таке планування намагалися ввести і попередні уряди Україна. Але українську економіку складно прогнозувати навіть на квартал, а не те що на три роки, — говорить експерт. — Можна глянути прогнози минулих років і переконатися, що вони рідко коли збувалися — завжди курс відрізняється від прогнозних показників. Та ж ситуація і з інфляцією". На думку Охріменка, такий підхід може працювати в розвинених країнах — там не такий великий відсоток тіньової економіки і немає постійних політичних та економічних криз.

Ями і газ. Похвалився прем'єр і активним ремонтом доріг. За його словами, за минулий рік ліквідовано більше 9 млн кв. м ям на дорогах, тобто в півтора раза більше, ніж у 2015 році. Також повністю реконструювати вдалося 950 км, що в чотири рази більше, ніж у 2015-му (239 км).

На засіданні уряду згадали і про реформування газового ринку і, зокрема, НАК "Нафтогаз". Нагадаємо, що, за указом Кабміну, функцію зберігання і транспортування газу в минулому році розділили між різними підприємствами. Це було зроблено згідно з третім енергопакетом Євросоюзу, виконання якого є частиною взятих на себе Україною зобов'язань.

Тим не менш директор енергопрограм Центру світової економіки НАН України Валентин Землянський вважає, що поділ стався лише формально, а фактично компанії, на які покладені ці функції, є дочірніми підприємствами "Нафтогазу": "І це дозволяє компанії повністю контролювати всю їхню фінансову діяльність. Все це носило чисто формальний характер, для виконання вимог ЄС. В підсумку гроші отримали на реформування ринку, це тоді було підв'язано під кредит, і на тому зупинились.

ГРОШІ І РОБОТА. Згадав прем'єр і роботу свого уряду в соціальній сфері, результатом якої стало зростання мінзарплат до 3,2 тис. грн. У документі йдеться і про "позитивні зміни у питанні працевлаштування" — за минулий рік кількість роботодавців у країні збільшилася майже на 6 тис., склавши 164,8 тис., а загальне число вакансій — 919 тис. Тут український ринок праці показав зростання на 43,5 тис. вакансій.

HR-експерт компанії HeadHunter Катерина Мащенко зазначає, що ситуацію на ринку праці в минулому році можна назвати періодом зростання і подолання кризи: "Кількість вакансій, тільки за нашими підрахунками, за рік зросла втричі. Такого приросту не спостерігалося в останні кілька років, і це дійсно було проривом. Торік понад 90% українських компаній набирали персонал. Ніхто не говорить, що це були масові набори, але хтось відкривав відділення, а хтось – філії. Вже це говорить, що бізнес адаптувався до ситуації в країні". Експерт пов'язує зростання робочих місць і вакансій також зі стабілізацією економіки та виходом частини підприємців з тіні.

Завдання на майбутнє. Разом зі звітом Кабмін оприлюднив і свої завдання на найближчий час. Так, уряд має намір затвердити план щодо реформування державних фінансів на період до 2021 року. До нього входить план затвердити ліміти на видаткову частину бюджету (у цьому році вона становить 790 млрд грн). В контексті реформи ДФС планується ліквідація податкової поліції, місце якої займе фінансова поліція. Вона буде займатися будь-якими фінансовими правопорушеннями. Серед інфраструктурних питань, які ще варто вирішити, — реєстрація в парламенті законопроекту "Про залізничний транспорт", який дозволить зайти на ринок залізничних перевезень приватним компаніям. Крім того, Гройсман обіцяє найближчим часом створити Фонд енергоефективності, завданням якого буде видача кредитів на утеплення житла. Нарешті, у сфері охорони здоров'я потрібно розробити механізм відшкодування грошей українцям за ліки від астми, серцево-судинних захворювань і діабету. Хоча, як підкреслив сам прем'єр, в першу чергу він подасть річний звіт до парламенту.

Джерело: 
Мій Кіровоград

Комментарии

Добавить комментарий